«Мені соромно за те, що відбувається на Сході України», - локачанин з Сахаліну

14 Березня 2018, 13:12

2947

Анатолій Косов

Сахалінський локачанин розповів, за що полюбив свою другу Батьківщину і чому веде інформаційну війну з братами-росіянами.

Вже третину століття Анатолій Косов живе на Волині, останні чотири роки – в Локачах. Сюди переїхав слідом за дружиною, щоб хата її покійної матері не стала пусткою.

Раніше Анатолій працював шахтарем, а нині на заслуженому відпочинку. Якось, будучи в місцевому магазині, я випадково підслухав, як він в розмові з кимось відверто засуджував політику Кремля і війну на Донбасі. Почути таку позицію від корінного росіянина було дивно і водночас приємно, тож напросився на інтерв’ю.

«Мені, як колишньому громадянину Росії, соромно за усе, що нині відбувається на Сході України, - говорить Анатолій, не приховуючи емоцій. – Чесно кажучи, ще донедавна байдуже ставився до політики. А тепер переглядаю усі випуски новин, стежу за подіями на Донбасі.

Цинізм і брехня російських журналістів вже просто зашкалюють. Бо щось не видно тут отих жорстоких вбивць і канібалів, про яких горланять ці пропагандисти в ефірі», - обурюється він.

Щоб в подібні казочки менше вірили інші громадяни сусідньої держави, Анатолій Анатолійович розгорнув власну інформаційну війну в Інтернеті. Мовляв, якщо хоч кільком людям вдасться розкрити на усе очі, донести правду, то це вже буде маленька перемога.

Косов не скупиться на відверті коментарі, пише власні відгуки під провокаційними дописами російських авторів. Як тільки вже не називали чоловіка за його проукраїнську позицію знайомі росіяни у соціальних мережах: бандера, хохол, зрадник.

Та це, здається, Анатолія зовсім не ображає, швидше навпаки – робить ще рішучішим.

Анатолій Косов

«Через розбіжності в політичних поглядах, я перестав спілкуватися з багатьма знайомими, в тому числі зі своїм кращим другом Віктором із Сахаліну, - говорить далі мій співрозмовник. – Минуло два роки, поки той усвідомив, що росіяни посягнули на чужу територію, вбивають людей, в тому числі і мирне населення», - підкреслює він.

Розповів Анатолій Анатолійович також за що полюбив свою другу Батьківщину. Українці, мовляв, добрі і щирі люди, а ще – неймовірно трудолюбива нація.

«Тут поле гектарами обробляють сільські голови, вчителі, лікарі, і навіть 80-річні бабусі господарки тримають, не те що в Росії, де люди в селах не такі роботящі, багато з них живе одним днем, - ділиться він.

Анатолій Косов з приємністю відвідує концерти і різні патріотичні заходи, які проходять в Локачах. Як справжній патріот, має в своєму гардеробі українську вишиванку. Бог наділив цього чоловіка чудовим голосом.

До слова, колись він був солістом армійського духового оркестру і навіть співав в Сахалінському народному хорі. Його душа і тепер тягнеться до пісні – тільки вже української, тож планує стати учасником місцевого ветеранського хору «Осіннє золото».

Текст: Павло КОСТЮЧКО

Фото автора.