Історія марафонця родом з Маркович. Блог

Валерій Шажко, що родом з Маркович, вже же 26-й рік, як проживає він на Львівщині, а сюди, в рідне село, приїжджає провідати маму – Раїсу Андріївну.

Завжди, коли бачу, як господарює Валерій біля батьківської оселі, в мене складається враження, що він миттю хоче переробити всеньку роботу – з таким запалом працює! Виглядає так, ніби запустив в дію добре налагоджений конвеєр, спланував ретельно дії і пунктик за пунктиком втілює свій «блискавичний план» в життя. 

Валерій Шажко

Коли мій чоловік запитав Валерія чи машиною він приїхав, той, всміхаючись, відповів: «Ні, цього разу – автобусом. Але так довго добирався, що швидше, напевно би, прибіг».

« А що, бігаєш?» – допитується чоловік. «Трохи», - відповідає Валерій.

А оце, якось, домовились ми зустрітись – посидіти, побалакати. Щоправда, дозволив наш друг собі таку розкіш, коли геть стемніло, бо ще малину «упорядковував». Довгенько ми теревенили, згадували різні історії з дитинства, ділилися враженнями від своїх захоплень та інтересів. У Валерія захоплення особливе – біг. З ним, як виявилось, він не розлучається ще зі шкільних років.

В Марковичах проживав з 10-ти років, і саме тут, як зізнається, розпочалась його бігова кар’єра.

«Це все заслуга моїх вчителів: Володимира Олександровича Скакальського та Логвина Іларіоновича Москалюка. Вони першими побачили в мені бігуна», - ділиться спогадами наш друг.

Бігав тоді він 1, 3, 5 кілометрів на змаганнях. Пам’ятає й результати: 1 км – 2 хв 49 с; 5 км – 15 хв 34 с. Пригадав Валерій і те, як у 1984 році, представляючи наш колгосп, здобув перемогу (біг 1 км) на приз газети «Колгоспна правда».

Нині за плечима нашого спортсмена 22 півмарафони (21 км) і вже 2 марафонських пробіги (42 км). А кількість коротших дистанцій, які подолав Валерій, годі й перерахувати! Перший марафонський біг у нього був у Києві, другий – в Кракові (Польща). Результати подолання 42-кілометрової дистанції відповідно 3 год 21 хв та 3 год 17 хв.

Поганенько орієнтуючись у цифрах спорту, я спочатку вловила чітко тільки те, що результат покращився. А вже пізніше, коли в Інтернеті прочитала, що «за статистикою середній час у марафоні для чоловіків 3:30 – 3:59», одразу зрозуміла – «твердий горішок» наш Валерій у спорті. Хоча сам він про це говорить так:

«Результат бігу приходить на 7-ий рік серйозних занять, а в мене тільки 4-ий!»

Тим самим маючи на увазі, що до хороших результатів йому ще треба «дорости». Бо рівняється, як я зрозуміла, не на середній показник у своїх досягненнях, а бере вищу планку. Як і завжди звик це робити у своєму житті. В січні цього року, на День злуки, Валерій долав дистанцію 32 км в Богородчанах (Івано-Франківщина). Його час – 2 год 27 хв 10 с. Цей результат кращий від торішнього на 11 хв.

Валерій Шажко

А у Ковельському напівмарафоні, що відбувся 7 травня, зайняв 3-є місце у своїй віковій категорії з чудовим результатом 1:25:16. І, звичайно, що за цим всім стоять тренування, тренування і ще раз тренування! Ось тільки за травень наш бігун «набігав» 337 кілометрів.

«А що, окрім тренувань, треба ще сповідувати спортсмену?» – питаю. «Обов’язково ще й дієти слід дотримуватись. От, наприклад, за тиждень до марафону – в неділю, після обіду, перестаю вживати їжу, що є багатою на вуглеводи. До середи моїми харчами є м’ясо і риба. А у четвер, п’ятницю і суботу навпаки насичую свій організм вуглеводами. Вони тоді дають той енергетичний запас, який дозволяє легко пробігти, досягнути результату без стресу для організму.Ну,і мотивація! Без цього нікуди» - каже наш улюбленець спорту. 

Бажання вести здоровий спосіб життя є великим стимулом для Валерія. Сьогодні, як ніколи, актуально й престижно займатись цим видом спорту. Біговий ринок України динамічно росте, приймаючи в свої обійми все нових і нових учасників. Хочу ще сказати, що на усіх фото, які я бачила, Валерій – справжній позитивчик.

«Океан почуттів, море задоволень! Це важко передати! Це треба відчути! Це круто!» - так описує він свій емоційний стан після кожного з пробігів.

Такими енергійними є і його нові друзі – однодумці з бігового клубу «ShypShyna Run Club», з якими вже бігає другий рік. Головними вболівальниками нашого марафонця є його рідні. А вони, до слова, також не є байдужими до спорту. Син Петро – баскетболіст, а ще – чемпіон з бігу на 800 м серед школярів Червонограда. Донечка Христина була в призерах чемпіонату міста з бігу. Активною у біговому спорті є дружина Роксоляна, яку Валерій ніжно називає «надією марафонського бігу». Радіє досягненням у спорті брат Андрій. А мама, Раїса Андріївна, є найголовнішим вболівальником і контролером всього його спортивного життя.

«Чи захоплювався якимись іншими видами спорту окрім бігу?» – цікавлюсь.

– «В школі ще любив спортивне орієнтування, катання на лижах, ковзанах, подобались походи в гори та їзда гірським велосипедом. В студентські роки захоплювався бейсболом», - пригадує наш затятий спортсмен.

А ще, знаю, він дуже любить купатись, не вибираючи при цьому пори року. Свої спортивні уподобання Валерій вдало поєднує із основним заняттям в житті – підприємницькою діяльністю.

Валерій Шажко

«Від кого ж наслідував потяг до спорту», - допитується вже мій чоловік Віталій.

«Тато мій бігав, коли ще вчився в технікумі. Він тоді займав призові місця з бігу», - гордо заявляє Валерій. Радий був би Євген Петрович спортивним досягненням сина, тішився б тим, що нагород і відзнак у Валерія все більшає і більшає, кожна з яких є вагомою і значущою для його спортсмена. На жаль, за цим всім тато може спостерігати лише з небес...

Кілька днів тому телефоную Валерію. « Що робиш?» - питаю. « Біжу», - коротко відповідає бадьорим голосом.

«Які плани на майбутнє?» – формулюю лаконічно своє запитання, намагаючись забрати у нього якомога менше часу.

«Бігати і подорожувати», - чую відповідь.

Ці три слова, кинуті Валерієм «на бігу», передали мені зі Львова (вже 6 років, як проживає тут) добрячий кусень позитиву й оптимізму. Отакий він, наш марафонець!

Людмила МЕЛЬНИЧУК.