Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Анатолій Грицюк
Анатолій Грицюк

Локачі: як безробітний місцевий житель, що мав проблеми із законом, став працівником комунгоспу

19:35 23.05.2019
2170

Історія 50-річного Анатолія Грицюка доводить, що завдяки трудолюбству і відповідальності можна змінити своє життя на краще.

Перепусткою на постійну роботу для нього стало покарання за правопорушення.

Минулої зими, коли під час сильного вітру в селищі поламало дерева, Анатолій одне взяв собі на дрова. Повантажив на підводу і, як нічого не бувало, доправив додому. Для безробітного це була можливість опалювати якийсь час оселю, у якій мешкає разом зі старенькою матір’ю. Він й не підозрював, що за такі дії пізніше доведеться мати справу з поліцією. За привласнення комунального майна селищної ради суд присудив чоловіку до 80 годин громадських робіт (згідно з частиною 1 статті 185 Кримінального Кодексу України). Відпрацьовувати їх Грицюка направили у Локачинське ВУЖКГ.

Одягнувши оранжеву уніформу, разом з постійними працівниками Анатолій Олександрович щоденно брався за прибирання територій, вивіз сміття у приватному секторі, обрізку дерев, усунення проривів на водопроводах тощо. І хоча працював «за спасибі» та забруднити рук не боявся, відносячись до своїх обов’язків дійсно сумлінно і відповідально. Таким чином швидко завоював довіру серед людей, з якими трудився на рівних впродовж кількох тижнів.

А вже коли термін покарання завершився, Грицюку надійшла неочікувана пропозиція від керівництва цієї служби (тоді ще начальником був Леонтій Кирило) про намір прийняти його на постійну роботу. Анатолій Олександрович погодився, бо і з колективом встиг здружитися, та і стабільний заробіток лишнім не був.

«Вже понад рік тут офіційно працюю. Зарплатня – мінімальна, проте виплачують вчасно. Та ще й машину безкоштовних дров (подрібненого гілля) торік виділили. Скаржитись нема чого, адже раніше взагалі приходилось виживати на мамину мізерну пенсію. Рятувало від голоду хіба те, що тримаємо чималу господарку: з гектар городу, птицю, свиней, корову», – каже при зустрічі мій співрозмовник.

Радіє нині за свого недавнього підоблікового й провідний інспектор Локачинського сектору пробації Наталія Хом’як. Цій жінці доля засуджених небайдужа, тож допомагає кожному стати на шлях виправлення.

«Зайшовши до свого кабінету та поглянувши на полицю в сейфі, бачу не лише особові справи. Перед моїми очима, передусім, постають особистості, які мають певні уподобання, цінності і, звісно ж, право на кращу долю. На жаль, не усім правопорушникам, які стали суб’єктами пробації, вдається змінитись та переглянути власну поведінку. Історію ж Анатолія Грицюка вважаю історією справжнього успіху. Авторитет і довіру, попри судимість, він собі завоював сам. І це якраз той випадок, коли кінцевим результатом задоволені усі: і я, бо побачила як на краще змінилось життя мого клієнта, і сам Анатолій Олександрович, який тепер має роботу до душі, і, власне, роботодавець», – розповідає пані Наталя.


Павло КОСТЮЧКО

Фото автора

Коментарі
21 серпня
Вчора
19.08.2019
18.08.2019
17.08.2019
16.08.2019
15.08.2019
14.08.2019
13.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин