Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Сир варить, марафони бігає, щей медом життя підсолоджує: локачанин розповів про свої захоплення

15:18 04.08.2019
476

Локачанин Валерій Макарук, має багато захоплень, серед яких сироваріння, спорт та бджільництво.

Про це пише журналістка районної газети «Селянське життя» Людмила Мельничук Богута.

«Активний спосіб життя – це моє. Ще з дитинства ганяв у футбол, на велосипеді катався, любив бігати – в принципі, як і більшість хлопчаків з села Годовичі Турійського району, звідки родом. Добре запам’яталось, як у 6 класі на районних змаганнях подолав кілометрову дистанцію останнім. Мене це дуже зачепило, виникла така собі «спортивна злість». І вже через рік на районних змаганнях, де біг 3 кілометри, виборов перше місце. Отак відбулося моє знайомство зі спортом», – з іскоркою в очах розповідає Валерій при зустрічі.

З бігом Валерій не розлучається й дотепер. Мало того, за спиною у нього 5 асфальтових марафонів та 7 гірських ультрамарафонів, 2 з них – на чемпіонатах світу. Нещодавно українсько-польський трейл, що проходив у Карпатах, подарував спортсмену неймовірний результат: дистанцію 46 км з набором 2400 метрів подолав за 4 год. 54 хв., здобувши перше місце серед 190 учасників.

З усмішкою тепер згадує Валерій свій перший марафон, що проходив 7 років тому у Білій Церкві. Його тоді, як каже, «просто вигриз зубами». Бо ж 10-кілометрова дистанція на той час у хлопця була «найбільшою». А тут – одразу 42 кілометри! Тоді був остаточно впевненим, що ніяких марафонів у його житті більше не буде. А вже через 3 роки й забув про свою обіцянку, даючи волю мріям. Нині ж горить бажанням, аби невдовзі «вибігти з часу» 2 години 45 хвилин. Це дасть йому змогу брати участь у марафонах-мейджорах, яких у світі є всього 6.

Безустану, здається, може наш любитель спорту розповідати і про гори. Таке захоплення додає йому життєвої енергії, оптимізму та естетичної насолоди. Пригадує, як одного разу запропонував п’ятьом друзям подорож по Криму на велосипедах. Лише один з них – Сергій, підтримав. З ним і об’їхали весь пів острів – 900 км за 8 днів.

«Завжди любив пізнавати нове, подорожувати. Саме тому вступив на географічний факультет ВДУ імені Лесі Українки. Карпати й Крим обходив з «університетськими» друзями вздовж і впоперек. Часто ми практикували і альпіністські виходи. Уже піднімався на гори Ельбрус, Монблан, Казбек. Я просто закоханий в гори!» – каже природолюб, не приховуючи радості.

Валерій також обожнює велоспорт, футбол, плавання. Вже більше 10 років раз в тиждень обов’язково відвідує баню. Завдяки таким уподобанням і зі своєю другою половинкою познайомився. А зустрілись вперше на річці Стир. Виявилось, що локачанці також імпонує моржування. І не тільки. Бо ж здоровий спосіб життя також дуже поважає. От і марафонську дистанцію у Києві Валерій та Катерина три роки тому уже бігли обоє. Невдовзі – на тріатлоні (де 1 км треба було пливти, 20 км – подолати на велосипеді, 6 км – пробігти) випробовували свої сили.

А віднедавна Макаруки вирішили зайнятися сироварінням. За словами Валерія, у їхній сім’ї м’яса може не бути. А от молочні продукти – завжди на видному місці.

«Почалося все із моцарели. Її вирішив приготувати на день народження дружини. Купив закваску, в Інтернеті підглянув рецепт. Вдалась – просто шедевр! І відтоді пішло-поїхало», – оптимістично каже Валерій.

Сироварню, створену в домашніх умовах, Макаруки облаштували самостійно. А першим клієнтом став студентський товариш Сергій, з легкої руки якого, як вважає подружжя, і розпочався їх бізнес. Нині серед знайомих та друзів щоразу збільшується кількість прихильників натуральної, смачної і корисної продукції.

Валерій з дружиною є прибічниками м’яких розсільних сирів, в яких зберігається найбільше кальцію та поживних речовин. Вони вже опанували технологію виготовлення сулугуні, рікоти, маскарпоне, халумі, камамберу, адигейського, моцарели. У перерахованому списку молочної продукції знайшло прихисток і домашнє масло. Але ще обов’язково хочуть навчитись варити тверді сири. Отож, «рости» є куди.

Своє напрочуд активне життя Макаруки ще й медом підсолоджують. Продукти бджільництва, як сир і масло, не сходять з їх столу.

«Думка зайнятися бджільництвом переслідувала відколи почав цікавитись здоровим способом життя. Тесть, виявляється, також завжди хотів бути пасічником. Нині утримуємо 15 бджолосімей. Вже 3 роки ми разом займаємось улюбленою справою, разом їздимо на навчання «Бджолярського круга». Мед у нас – для власного користування. Цукру не вживаємо. Нещодавно з лікувальною метою та задля профілактики ще й апі-будиночка побудували», – ділиться Валерій.

На запитання «як вдається бути таким невгамовним живчиком?», Валерій відповідає коротко : «Натхнення черпаю від своїх захоплень».

«Обов’язково стараюсь жити в гармонії з природою. Встало сонце – і собі прокидаюсь. О 10 вечора ми вже спимо. Хочеться якісно та щасливо жити. Тому радію, що мій світ захоплень і про здоров’я дбає, матеріальну сторону не оминає і естетичне задоволення приносить», – підсумовує співрозмовник.

Людмила МЕЛЬНИЧУК

Коментарі
22 серпня
Вчора
20.08.2019
19.08.2019
18.08.2019
17.08.2019
16.08.2019
15.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин