«Був на килимі у сільського голови та від своєї позиції не відмовився» – житель Холопич розповів, як організував у своєму селі акцію протесту

24 Серпня 2019, 18:25
2156

Істинно любити свою країну, бути її патріотом – це не пусті слова для жителя села Холопичі, колишнього вчителя історії Володимира Івановича Бартова.

Ще як тільки зароджувався Народний Рух України, чоловік вступив у цю партію і на ділі вболівав за світле майбутнє держави. Був особисто знайомий із ідейними лідерами політсили і мав багато друзів-однодумців як на території району, так і за його межами.

Розповідаючи про серпневий путч 1991 року та інші знакові події, які передували проголошенню незалежності, Бартов пригадав, як у цей період в рідному селі зумів на свій страх та ризик організувати невеличку мирну акцію протесту, виступаючи проти назріваючого у Радянському Союзі перевороту. Каже, коли почув по радіо, що владу в Москві незаконно намагається захопити самопроголошений Державний комітет з надзвичайного стану, просто не міг стояти осторонь.

«Я розумів, що втілення так званими путчистами свого плану могло привести до встановлення в СРСР диктатури і, як результат, неможливості багатьох країн, в тому числі і України, отримати очікуваної незалежності. Отож, вирішив діяти, як підказували серце і розум», – каже мій співрозмовник.

Свою позицію тоді Володимир Іванович не побоявся оприлюднити на інформаційному стенді, який розміщувався біля приміщення місцевої сільради. Написав там, що не можна допустити, аби ДКНС захопив владу, що це спроба встановлення диктатури… А в кінці додав відомий вислів: No pasaran! (фашизм не пройде!).

Вже невдовзі неугодного активіста визвав до себе на килим тодішній сільський голова. Довго вичитував, просив негайно зняти листівку. Закликало партійців «не лізти на рожен» й обласне керівництво НРУ, щоб бува кого не заарештували. Та усе марно. Ярий націоналіст Бартов і не думав відступати, ба, більше – взявся шукати підтримки серед односельців. Того ж дня за його ініціативи біля сільської ради зібрався з десяток небайдужих холопичівців, серед яких були і «рухівці» (Ананій Ярмолюк, Валерій Шиян, Василь Тимчишин, Віктор Грисюк, Володимир Дриганюк, Георгій Ярмолюк, Михайло Павлік). Люди кілька годин просто спілкувалися між собою, ділилися власними поглядами на ситуацію, що склалася в країні, інколи вигукували свої вимоги. І все це, як зауважує співрозмовник, відбувалося під пильним наглядом працівників міліції.

І хоча мітингарі, по суті, нічого не добилися, відразу видно, що цим своїм вчинком Бартов гордиться. Бо, на його глибоке переконання, якою б не була влада, кожен українець має бути свідомим і не боятися відстоювати свою громадянську позицію. Тільки тоді, мовляв, можна буде говорити про справжню демократію.

Павло КОСТЮЧКО

Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024
17.03.2024