Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Уродженка Локачинщини поділилася власним віршем

10:03 24.10.2019
320

Уродженка Локачинського району Майя Рудюк поділилася ще однією поезією.

Поезією поділилася на своїй сторінці у Facebook.

Останні погожі деньки.
Ще сонячно. Яснеє небо.
Спроквола кружляють листки,
хоч шепчуть дерева :,, Не треба!
Залиште нам трішки тепла,
ми хочемо літечка- літа.
Краса наша пишна була,
так хочеться ще порадіти.''
А Осінь стоіть золота,
і пензлик мочає в палітру,
дивується щиро вона:
чому для дерев краще літо?
Хіба різнобарв'я таке
побачиш у червні чи липні?
Завдання іі нелегке:
затьмарити спогади літні.
Засяє обличчям ясним,
накине серпанок на клени,
і враз загоряться вони
парчовим, багряним, червленим.
Пограється гіллям беріз,
накине гаптовані шати,
пригладить гнучкий верболіз
так ніжно, що й сліду не знати.
Неспішно в сади пропливе,
там воском покриє ренети,
і в листя вишневе нове
одягне кущі бересклету.
Шипшині моргне з- під брови:
«Лиши ягідок пташенятам».
Насипле посеред трави
лускатих горіхів з десяток.
Попід струхлявілим пеньком
сховає сімейку опеньків,
домовиться із іжаком,
ладнав щоб з вужами гарненько.
На зоране поле зайде
щоби орачам поклонитись,
розсипле зерно золоте,-
там влітку хлібам колоситись.
Тужливо махне рукавом,
покаже дорогу у вирій,
і вслід за пташиним ключом
полине на хмарині сірій.

Майя РУДЮК

Читайте також: Селу на Локачинщині присвятили поезію, Уродженка Локачинського району написала оду домашньому хлібу, Майя Рудюк поділилася ще одним віршем.

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
11 грудня
Сьогодні
Вчора
09.12.2019
08.12.2019
07.12.2019
06.12.2019
05.12.2019
04.12.2019
03.12.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин