Майя Рудюк, яка родом з Локачинського району, поділилася власним віршем про листопад.
Поезією поділилася на своїй сторінці у Facebook.
Зайди до мене в гості листопадом,
підкинь в камін березових дровець.
Завиє в димарі...
Теплу ми будем раді.
Запахне літом
закип'ячений чебрець.
По стінах тіні носяться,
немов летючі миші.
У шибку стука одинокий лист.
Палахкотить вогонь.
І в сутінковій тиші
в собі я відкриваю дивний хист.
Вже ти – не ти,
а вечоровий вісник.
Забрів, щоб передати
осені «прощай».
А тут – тепло,
й духмяний спомин літа,
березовий вогонь
і чебрецевий чай.
І ти лишився...
Сонно й захмеліло
припав щокою
до моіх колін.
Нехай ти –листопад,
хоч пізній і несмілий,
проте зумів роздмухати
пригаслий вже камін.
Майя РУДЮК
Читайте також: Селу на Локачинщині присвятили поезію, Уродженка Локачинського району написала оду домашньому хлібу, Майя Рудюк поділилася ще одним віршем та поетеса написала вірш про осінь та Уродженка району написала поезію про батьків.