Поезія на районі: Майя Рудюк поділилася віршем

01 Квітня 2020, 13:32
753

Майя Рудюк, уродженка Локачинського району, поділилася ще однією поезією.

Цього разу поетеса поділилася на своїй сторінці у фейсбуці новим віршем.

Падають тіні вечірні.
Кубляться хмари над містом.
В німому заціпенінні
місту від себе тісно.
Натягло маску спроквола,
з-під брів покліпує вікнами,
у венах кров захолола.
Весна! – а так важко дихати.
Місту б вуха заткнути,
модеми повикидати,
щоб більше новин не чути,
щоб не панікувати.
Місто хоче ритму,
швидкостей і енергій,
не вистача йому скрежету
й брязкання машинерій.
Ось-ось білопінні вишні
одягнуть весільні шати.
І як в цьому світі грішнім
іх до вінця виряджати?
У скверах і парках порожньо,
ворона тупцює алеєю,
вперше дерева голі
розгляда, як в якійсь галереї.
Аж, ген, під старим осокором
жовтіє кульбабка пухнаста,
так символічно над горем
пробився провісник щастя.
Місто, послухай, місто!
Жити нам – не вмирати!
Ще буде від люду тісно,
ще будеш не раз святкувати.
В небо злетять салюти,
у парках гулятимуть діти...
А, поки, постав на паузу,
і вчись по-іншому жити.

Майя Рудюк

Читайте також: Селу на Локачинщині присвятили поезіюУродженка Локачинського району написала оду домашньому хлібуМайя Рудюк поділилася ще одним віршем та поетеса написала вірш про осінь та Уродженка району написала поезію про батьків та уродженка Локачинщини поділилася ще одним віршем.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024