75-річний ювілей відсвяткував Ярослав Дмитрук з Шельвова

20 Квітня 2020, 13:39

1154

Ярослав Дмитрук

Ярослав Дмитрук з Шельвова нещодавно зустрів свій 75-річний ювілей.

Про це написала журналістка Людмила Мельничук Богута.

Як про людину з добрим серцем до Бога і до ближніх розповідає про ювіляра протоієрей, настоятель Хресто-Воздвиженської парафії сіл Шельвів та Марковичі Григорій Федорів:

«З Ярославом Павловичом вперше зустрівся 21 рік тому, отримавши призначення на парафію. Зараз, як і тоді, він виконує обов'язки скарбника. Ярослав Павлович віруюча, добропорядна людина. Його життєва мудрість і порада завжди стануть в пригоді для вирішення багатьох справ та проблем. Його енергії та завзятості, цілеспрямованості та самодисципліні можуть позаздрити навіть молоді. Храм Божий став для Ярослава Павловича невід'ємною частиною життя і служіння Богу. Дуже вдячний Всевишньому, що на своєму священничому шляху зустрів таку людину. Маючи приклад ревного служіння Богу, від усього серця і усієї сили віримо, що Господь благословить довгий вік у міцному здоров'ї та благочесті».

Про те, як працювалось з Ярославом Павловичем – головним зоотехніком тодішнього місцевого колгоспу «Світанок», з радістю розповів ексголова господарства Володимир Чечервяк.

За його словами, разом з ювіляром довелось пуд солі з’їсти, аби «до ладу все було та під тодішню систему підлаштуватися». І Ярослав Павлович з усіма обов’язками справлявся. З ним, як каже, легко було працювати, бо хороший фахівець, відповідальний, справедливий, та завжди «на своєму місці». Дружні відносини чоловіки підтримують і до сьогоднішнього дня. Бажаючи всіх благ ювіляру, Володимир Якович підсумовує:

«Що там казати: Павлович – дуже хороша людина!».

Оберемок добрих слів про Ярослава Павловича почула й від Олеся Куліша з Гранатова.

«З Павловичем дружимо з перших днів роботи в колгоспі. Я тоді був шофером. Він – головним зоотехніком. І по роботі часто були разом, і в неробочий час спілкувалися, товаришували. Ми з пів слова розуміємо одне одного. Ніколи не сварилися. Хіба, може, так яка несуттєва суперечка виникала, про яку вже й не пам’ятаю. Один про одного і надалі знаємо, що в житті кожного відбувається. В помочі ніхто нікому не відказує: чи то загорожу поставити, чи, наприклад, підлогу підремонтувати... Ярослав Павлович дуже хазяйновитий. В нього скрізь і завжди порядок: і вдома, і з обов’язками скарбника в церкві справляється на славу. Вміє розпорядитися, підказати, порадити. Одним словом, славний хлопець. Про нього нема що й сказати, окрім всього хорошого», – отак щиро Олесь Куліш відгукнувся про свого друга.

А життєві шляхи Ярослава Павловича та жителя Шельвова, депутата обласної ради Михайла Скопюка перетнулися ще у 80-х роках. Відтоді, як каже Михайло Якович, знає ювіляра як професіонала своєї справи, великого трудягу, авторитетну і добру людину. Його поважають односельчани, усі, з ким працював в колективному господарстві, прихожани дякують за служіння в Божому храмі.
За трудові здобутки Ярослав Павлович нагороджений медаллю, грамотами, подяками.

«Але важливішими всіх нагород є увага людей і щире дякую, яке вони йому говорять повсякденно. Тож хай сторицею вертаються ювіляру усі затрачені сили. Хай гордощі переповнюють, коли гортає життєвий літопис. Натхнення до подальшої праці, здоров’я міцного на довгі та щасливі роки», – каже Михайло Якович.

Людмила МЕЛЬНИЧУК