Поезія на районі: уродженка району поділилася новим віршем
Уродженка Локачинського району Майя Рудюк поділилася ще одним віршем.
Поезію оприлюднила на власній сторінці у фейсбуці.
В житті є щось, що створено для нас:
картина, може, а на ній пустеля,
або маленька затишна оселя,
старий ліхтар, що в павутинні згас, –
непотріб, а призначений для нас.
А може то бездомне кошеня...
Ти йдеш, воно сидить в кущах подерте,
приносиш в дім, і вже котяче серце
муркоче оду вдячності щодня.
І ти щасливий, і щасливе кошеня.
Або відчув, що тягне в гори... страх!
Долаєш ще одну свою вершину,
хоча не альпініст, але повинен
в душі перебороти темний страх,
щоби в тобі зов предків не зачах.
Що нас веде? Які дороговкази?
Комусь близькі, для когось чужаки.
Хтось манівцями...
хтось крізь терни навпрошки,
той – режисер, а той чека укази,
і каже: «Єсть!» без всякої відрази.
Собі себе потрібно віднайти.
І не кажи, що пізно, що втомився.
Бо кожен з нас для чогось народився,
й задуманий для певної мети.
Бо, як не ти, кому твій шлях пройти?
Майя РУДЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром