Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Вільні сільськогосподарські землі в Локачинському районі є, та не для всіх

16:37 07.08.2020
1491

Родючі чорноземи справедливо вважаються головним природним багатством країни. А у нашому аграрному районі сільськогосподарські угіддя – це ще й основне джерело заробітку для більшості селян.

Ті ж власники паїв, що не хочуть господарювати, або просто мають завеликі площі для власного обробітку, здають землю в оренду фермерам, а в недалекій перспективі зможуть й законно її продати за кругленькі суми. Власне, якраз останній аспект спровокував на Локачинщині неабиякий ажіотаж: люди почали масово звертатись в сільські ради, щоб реалізувати своє право на отримання наділу. Та чи залишились ще у нас вільні землі і хто може на них претендувати?

Про це наш кореспондент нещодавно розпитував в начальника відділу у Локачинському районі головного управління Держгеокадастру у Волинській області Сергія Турелика.

Найперше співрозмовник зауважує, що їхнє управління більше немає жодного відношення до земель сільськогосподарського призначення. Більшу їх частину, мовляв, вже передано об’єднаним територіальним громадам (Затурцівській ОТГ відійшло 823 гектари, Привітненській – 952 і Війницькій – 500), які й розпоряджаються нині цим ресурсом. Перейшли у власність новостворених органів місцевого самоврядування й не розпайовані землі ліквідованих колгоспів (приблизно 500 гектарів). А до кінця року планується провести інвентаризацію і тих угідь, що ще знаходяться в державній власності. Нині ж цими земельними ділянками опікується головне управління Держгеокадастру.

Що ж до вільних земель, то, за словами Сергія Орестовича, такі в районі є майже в кожному селі. Згідно із законом право на отримання у власність наділу для ведення особистого селянського господарства площею не більше двох гектарів має кожен громадянин. Для цього, як мені пояснили, краянам слід звернутись із відповідною заявою в головне управління Держгеокадастру у Волинській області (м. Луцьк, вулиця Винниченка, 67). Цікаво, що претендувати на землю можна не тільки за місцем фактичного проживання, а й у будь-якому селі чи місті (при зверненні рекомендовано вказати місце розташування ділянки і приблизну площу). Хоча на ділі, зазначає Сергій Турелик, імовірність отримати свої гектари, скажімо десь під Луцьком, – мінімальна. Між тим, на Локачинщині вже неодноразово виділялись наділи жителям сусідніх районів і навіть областей.

Попри те, що значний відсоток земель державної власності (таких в районі загалом залишилось 1288 гектарів) не придатні для обробітку, крупні фермерські господарства, от як «Надія», «СБЄ Україна Волинь», «Агідель», беруть активну участь в аукціонах на отримання права оренди на них. Це, як зауважує Турелик, породжує конкуренцію і в результаті дозволяє підняти на торгах орендну плату інколи і на понад сто відсотків. У місцеві бюджети пізніше надходять значні кошти, тому в сільських радах не поспішають роздавати цінний ресурс населенню. Резервується земля під забудову чи для ведення особистого селянського господарства хіба що для учасників антитерористичної операції. Як повідомили в районному управлінні Держгеокадастру, із 6894 заяв, які попередньо надійшли від військовослужбовців району, 5097 вже задоволено, на решту – готуються документи.

На кінець нашої розмови Сергій Турелик поділився своїм баченням щодо перспектив відкриття ринку землі. Каже, зняття мораторію матиме як плюси, так і мінуси. Те, що пайовикам нарешті розв’яжуть руки і вони зможуть повноправно розпоряджатись своєю землею – він вважає позитивом. Проте, враховуючи відносно малу площу наявних в районі сільськогосподарських угідь – лиш 50 тисяч гектарів, побоюється, що кілька агрохолдингів можуть запросто скупити на Локачинщині усю землю, витіснивши таким чином малих фермерів.

Павло КОСТЮЧКО

Фото автора

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
20 вересня
Сьогодні
Вчора
18.09.2020
17.09.2020
16.09.2020