З добрими союзянськими справами з науки у політику

Капеланська служба 14-ї бригади на чолі з отцем Ігорем Бігуном днями готується вирушати на Схід на чергову ротацію.

Як і у всі попередні поїздки, завдяки добрим людям, їдуть не з порожніми руками – цього разу їхній бус наповнений телевізорами, котрі планують передати погорільцям на Луганщині. Через масові пожежі цієї осені чимало родин у тамтешніх селах втратили усе своє майно. Допомогу східнякам передав місцевий осередок ВГО «Союз українок» за сприяння заступниці всеукраїнської організації Віри Чайковської-Тарликової та референтки зі зв’язків із органами публічної влади та релігійними організаціями Ористлави Сидорчук.

«Це далеко не сьогоднішня наша акція, – наголошує Віра Чайковська-Тарликова, – адже союзянки постійно долучаються до благодійності, опікуючись нашими військовослужбовцями. Тож, спершу, хотіли віддати ці телевізори у військову частину, проте від отця Ігоря дізнались, що бійці 14-ї бригади, котрі зараз на Луганщині, допомагають людям, які втратили усе своє майно під час масових пожеж. А відтак, вирішили передати телевізори саме цим постраждалим родинам».

Місцевий осередок «Союзу українок» не вперше проводить подібні благодійні акції – членкині громадської організації організовували збір коштів для мітингарів на Майдані, а пізніше підтримували наших захисників на Сході, відправляли великі партії гуманітарної допомоги у тамтешні дитячі будинки. Їздили союзянки разом із їхньою головою Ориславою Хомик і на передову. На пам’ять про ту поїздку у володимирському осередку лишився прапор України, де відмічені усі бойові точки, у яких  побували відважні жінки.

У такому ж руслі працюють понад два десятки осередків «Союзу українок» на теренах нашої держави, адже союзянки щиро прагнуть об’єднувати Україну навколо єдиних для всіх громадян духовних цінностей. Іще одним напрямком роботи організації є підтримка обдарованих дітей та молоді. Щороку такі діти отримують стипендії зі США. Серед них талановита юна співачка з Володимира-Волинського Ліна Ткачук та  дочка загиблого бійця із Рогожан Христина Рупа, котра взяла участь у проекті до 155-річчя митрополита Андрея Шептицького, зігравши на бандурі для вітального відео.

«Іще до війни «Союз українок» дуже допомагав нам у вихованні дітей, котрі відвідують недільну школу. Неодноразово союзянки організовували для них просвітницькі поїздки до Чернівців та Львова та проводили безліч цікавих акцій. А уже з початком війни членкині громадської організації долучались до усіх зборів, які ініціювала церква. День і ніч, попри втому і мозолі, плели маскувальні сітки. І добре, що такі жінки, котрі вболівають за нашу країну, йдуть зараз у політику, адже вони справжні берегині і добре знають, що потрібно для наших дітей. Поставив собі за мету познайомити жінок, які мешкають на Сході із діяльністю «Союзу українок», аби і в Донецьку, і в Лисичанську були свої осередки», – зазначив отець Ігор, дякуючи союзянкам за чергову допомогу.

Уже майже десять років серед когорти союзянок – устилужанка Ористлава Сидорчук, котра долучилась до всеукраїнської організації завдяки своїй мамі Ніні Гук, яка тепер очолює устилузький осередок. Ористлаву, яка змалечку виховувалась з любов’ю до українських традицій,  настільки захопила діяльність жіночої організації, котра займається їхнім збереженням та популяризацією усього українського, що невдовзі стала однією з найактивніших членкинь та референткою зі зв’язків із органами влади та релігійними організаціями.

Найбільше запам’ятались Ористлаві поїздки до Запоріжжя, де жінки-союзянки три роки поспіль проводили духовну місію з відновлення козацької церкви на острові Хортиця. Їздили не з порожніми руками, а з хоругвами та плащаницею, які передали тамтешній українській церкві. За сприяння пані Ористлави на фестивалі, що проводився Хортиці, виступив дитячий колектив зі Львова «Полунички».

«Отримую величезне моральне задоволення від того, що вношу вклад у збереження та популяризацію українських традицій, а також у виховання дітей у національному дусі. Наша організація не є прибутковою, тому не маємо великих фінансів, проте є небайдужі люди, які долучаються до тих чи інших проектів, завдяки чому маємо можливість їх реалізовувати», – зазначає пані Ористлава.

Професійними та науковими досягненнями Ористлави Сидорчук неабияк пишаються її посестри, зазначає Віра Чайковська-Тарликова. Адже вона стала другою союзянкою, котра здобула ступінь доктора наук та професора у галузі економіки. З 2002 року Ористлава викладає на кафедрі державного управління у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії держуправління  при Президентові України. Майже 15 років Ористлава плідно працює на науковій ниві, написавши близько сотні публікацій у сфері публічного управління та економіки та ставши авторкою та співавторкою низки наукових монографій.

Та попри все, як і кожна мама, своїм головним досягненням Ористлава вважає своїх дітей, яких у неї двоє -17-річний Максим, який здобуває освіту в Київському національному університеті імені Т.Г.Шевченка та донька Ніколь, яка навчається у третьому класі.

Підтримують нині союзянки і рішення Ористлави балотуватись на місцевих виборах до обласної ради, куди вона йде разом із командою політичної сили «Європейська солідарність». Жінка-науковиця вбачає у цьому прояв своєї соціальної відповідальності перед земляками, адже має намір застосовувати свої фахові знання, націливши їх на розвиток краю, де народилась та виросла.

«В українському суспільстві жінок 54 відсотки і цей кількісний показник підтверджує моє переконання, що їхній відсоток в управлінні та формуванні стратегічних рішень, визначальних політик має бути на такому ж рівні. Жінка – берегиня і творець, вона рідко налаштована на війну чи якесь руйнування, адже сповідує цінності миру, спокою та злагоди.  Ці  принципи варто впроваджувати і у державному управлінні. Вважаю, якщо при владі буде більше жінок, чому сприяє і теперішня гендерна квота, рушійні зміни на краще, особливо на місцях, відбуватимуться швидше», – наголошує кандидатка у депутати.

Серед пріоритетних напрямків над якими хотіла б працювати Ористлава Сидорчук в обласній раді – впровадження та розвиток транскордонного співробітництва із європейськими країнами та створення безпечних громад. Проте найбільше її хвилює становище жінки у нашому суспільстві, а відтак має намір розробляти програми підтримки жінок-підприємиць, а також для тих, хто опинився у складній життєвій ситуації. Важливий для кандидатки у депутати і справедливий розподіл бюджету для громад, адже, об’їздивши в рамках передвиборчої кампанії безліч сіл нашого та сусідніх районів, на власні очі побачила найбільші місцеві проблеми – відсутність доріг, медичного забезпечення та якісної освіти для дітей.

Тетяна ІЗОТОВА.