Сім'я поляків господарює на Локачинщині близько двадцяти років
Близько двох десятків літ жителі нашого району мають можливість користуватися послугами центру квітникарства та озеленення, що знаходиться у селі Війниця.
Для вибору тут – широкий асортимент рослинної продукції – сезонні та балконні насадження; фруктові, карликові дерева і кущі; декоративні, хвойні, листяні дерева. Про це пише локачинська журналістка Людмила Мельничук Богута.
Таке «огродніче господарство» площею близько гектара започаткувало подружжя з Польщі – Казимир Хлопек та Івона Вжешневська.
З метою ведення бізнесової справи на постійне місце проживання в Україну родина у двохтисячному приїхала разом із маленьким сином Міхалом. Нині хлопцеві вже 23. І він є власником цієї фірми. Бізнес отримав у спадок від батьків і є огородником вже в четвертому поколінні.
Читайте також: Автентичний млин в Привітному за якістю борошна не поступається сучасним.
«Наша родина займається вирощуванням рослин з діда-прадіда. Попри те, що маємо певний досвід та навики у цій сфері діяльності, завжди багато вчимось новому. Адже постійно змінюються і технології догляду за рослинами, і потреби споживачів. Щоб мати бажаний результат, трудитись також треба багато», – розповідає пані Івона.
Читайте також: Локачі: як подружжю Дацюків вдалося створити власну вуличну кав'ярню «Kava Plus».
Нині у цій сім’ї склались непередбачувані обставини, в результаті яких майже вся робота лягла на плечі Міхала та Казимира. Фізично працювати, як раніше, пані Івона не в змозі через онкозахворювання, яке лікарі діагностували ще три роки тому. Маючи другу групу інвалідності, жінка лише кілька місяців тому – аж після письмового звернення до Президента, змогла добитися призначення пенсії.
«В які б інстанції я не зверталась, скрізь чула одну і ту ж відповідь: Україна не платить пенсії іноземцям, - розповідає пані Івона. – Але ж я сумлінно сплачувала всі податки, в тому числі і в Пенсійний фонд. Вибудовуючи родинний бізнес, працювали з чоловіком по 16 і більше годин – чесно і прозоро. Наше господарство знаходиться в Україні і не важливо, хто є його власником. Не справедливо. Надіємось, що нашому синові господарювати буде набагато легше, адже він виріс в Україні, закінчив тут школу, вільно розмовляє українською», – розповідає жінка.
Читайте також: Територія краси сімейства Хохлових: як подружжя локачан втілило давню мрію.
Саме з таких міркувань (чути розповіді українською), я і хотіла, аби екскурсію господарством провів Міхал. Але оскільки молодому господарю саме треба було приділити увагу клієнтам, цю роль він переадресував татові.
З вуст пана Казіка я і дізналася багато цікавого про рослини. Вирощують їх тут як «на плацу» (частина безпосередньо у грунті росте, а більшість – у горщиках), так і в теплицях, де до морозів вдається збирати рясні урожаї огірків та помідорів (двох і трьох сортів відповідно). Правда останнім часом, вже років зо три, стало невигідно проводити опалення теплиць. Відтоді і перестали вирощувати овочі цілорічно. До того ж пандемія внесла корективи. Нема можливості реалізовувати продукцію з виїздами в Луцьк та Нововолинськ, як це практикували раніше.
Читайте також: Сім'я Кукевичів з Колпитова поділилася секретами вирощування розсади овочів та квітів.
«У теплицях дно забетоноване – землі нема. Це дає змогу захистити рослини від хвороб, що «приходять» з грунту. Обприскування ми проводимо лише біопрепаратами. Наша продукція має попит, не потребуючи особливої реклами, адже є екологічно чистою і ціни у нас доступні», – розповідає пан Казимир.
Покупцям тут, як дізналась, пропонують широкий вибір саджанців. Лише зимових яблунь мають понад десяток сортів. В продажі є навіть ківі, лохина та чорниці. Серед популярних для покупців – фундук, кизил, виноград, абрикоси, персики, шовковиця. Багато поціновувачів розкуповують і різні види ялин, сосон, туй, самшитів, ліщини тощо. Серед квітів найбільшим попитом навесні, за словами Казимира, користуються пеларгонія, сульфінія, петунія.
Читайте також: П'ять історій про підприємиць від Бізнес.Району.
Уся ця краса потребує догляду, матеріальних вкладень, знань і головне – бажання працювати. Івона Вжешневська переконана, що навичкам землеробства навчитись в школі не можливо. Каже: «Те, що наш Міхал закінчив сільськогосподарські курси у Варшаві, є добре. Але найкращим вузом для нього стала практика. Тільки працюючи на землі він зміг пізнати технологію вирощування рослин».
А ще Івона та Казимир радіють, що їх родинна справа «не пішла марно», а передана у дбайливі руки сина. Впевнені, що Міхал старанно розвиватиме бізнес, аби, своєю чергою, залишити у спадок вже своїм майбутнім дітям. Як і заведено у їхньому роду.
Читайте також: У Локачах відкрили крамничку з виробами мила ручної роботи та Як локачанці вдалося відкрити прибуткову «Крамничку декору».
Людмила МЕЛЬНИЧУК
Фото автора
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром