Бачить красу там, де її можуть не помічати інші: десятикласниця з Губина займається фотографією

16 Січня 2021, 15:00

2695

Без фото у десятикласниці Анни Малахової з Губина нині і дня не проходить. Щоб цікавими та «живими» вдавалися, творить обов’язково «під настрій». Якихось незвичайних локацій не вишукує. Каже, що вони у нас просто «під ногами». Вміти розгледіти лиш треба.

Таким баченням природа щедро наділила юну фотоаматорку. А ще – вмінням виокремити серед краси найбільш показну картинку ще до того, як та втрапить в об’єктив. Про це пише журналістка Людмила Мельничук Богута.

Фотозахоплення більш яскраво у життя Анни постукало позаминулої осені. Гарний ранок, коли фото вийшли напрочуд вдалими, дівчина й досі добре пам’ятає.

«Саме до школи збиралась. Часу, знаю, в мене було обмаль. Проте не стрималась і таки вибігла в сад, що виблискував росами, аби зробити хоч кілька знімків. Коли ж показала Сергію Павловичу Скакуну – керівнику гуртка «Юні фотоаматори» районного Будинку школяра, почула у відповідь масу схвальних відгуків, серед яких – уміння знайти несподіваний ракурс. Це надихнуло і улюблену справу я вже не відпускала. Ще з більшим захопленням почала поповнювати свою фотоколекцію», – розповідає юнка.

В результаті… О, диво! Представивши світлини на Всеукраїнський заочний конкурс робіт юних фотоаматорів «Моя Україно!», дівчина виборола три перших і два третіх призових місця та грошову винагороду.

«Ранковий розсип діамантів», «Вогняна ріка», «Мої котики», «Кольоровий дивосвіт», «Вечірня казка» – історію творення кожної з цих світлин Анна пригадує до найменших деталей. Десь вона побачила гарний захід сонця і не могла упустити моменту, щоб не попозувати на фоні небокраю (для цього задіяла таймер); десь метелик, вмостившись на барвистій квітці, не залишив байдужою; або ж кіт-улюбленець захотів полащитись; там он посріблена росами павутина увагу до себе прикувала… Не зафіксувати такі цікаві епізоди довкілля просто не змогла. Про те, що будуть визнані одними з найкращих – не уявляла.

Анна лише віднедавна користується професійного рівня фототехнікою – з високою швидкістю роботи, великим якісним екраном, з динамічним діапазоном в кадрі тощо. А «конкурсні» її фото були зроблені ще мобільним телефоном та фотоапаратом найпростішої моделі.

«У нас був звичайний компактний фотик, як ми кажемо, «мильниця». Тато купив собі, аби робити фото для сімейного альбому. Згодом віддав нам з сестрою, побачивши, що зацікавились фотографуванням. Ми тоді стали робити багато знімків ще й зі шкільного життя. З новим фотоапаратом, звичайно, з’явилися і кращі можливості. Хоча, як почала заглиблюватись в цю науку, то все більше розуміла наскільки вона непроста. Експозиція, діафрагма, композиція – оці всякі зарозумілі речі… Все для мене було в новинку. Багато чого в сестри питала – у неї досвіду більше. Також в Інтернеті відеоуроки постійно стала переглядати. Дуже багато всьому ще треба вчитися», – розповідає дівчина.

Хоч секретів фотографування Анна вже таки чимало опанувала. Як, наприклад, сфокусуватись на головному об’єкті зйомки і що найкраще той об’єкт виглядатиме розташованим в центрі кадру, або ж на перетині ліній. А ще, наприклад, фотографуючи захід сонця, бажано, як каже, зробити темніше освітлення – відтак вийдуть більш насичені кольори та багато всяких інших моментів. Серед виграшних – бачити красу там, де її можуть не помічати інші, вміння спіймати вдалий кадр і отримувати задоволення від процесу зйомки. А це, напевно, і є найбільшими секретами успіху фотохудожниці Анни Малахової.

Людмила МЕЛЬНИЧУК

Фото Анни МАЛАХОВОЇ