Українців закликають не провокувати пожежі в екосистемах
-
-
>
-
>
-
>
1133
Причинами пожеж в екосистемах найчастіше є наслідки людської легковажності.
Саме громадяни часто нехтують правилами пожежної безпеки, спалюючи сміття та залишки сухої рослинності, залишаючи догорати багаття біля полів. Про це повідомляють у пресслужбі рятувальників.
Такі вчинки є небезпечними, адже за сухої погоди та в умовах поривів вітру, вогонь миттєво розповсюджується на сотні квадратних метрів на сухостій та очерет.
Уже 17 березня на Волині зафіксована перша пожежа сухої трави – на відкритій території у селі Писарева Воля Володимир-Волинського району горіння охопило площу 0,03 гектара й загрожувало перекинутися на розташований поруч дерев'яний будинок. Пожежу, що, ймовірно, виникла через необачно кинутий недопалок, приборкали очевидці.
Тож, зважаючи на поступове підвищення добової температури та встановлення сухої погоди, зростає ризик виникнення пожеж в екосистемах. Служба порятунку закликає громадян дотримуватися правил пожежної безпеки під час господарювання на присадибних ділянках та відкритих територіях!
Не розкладайте багаття біля лісової зони, у полях, зокрема й на торфовищах, не викидайте недопалки та сірники на узбіччя.
Категорично заборонено випалювати сміття та рослинні залишки!
Пам'ятайте, що пожежі в екосистемах можуть спричинити тяжкі наслідки для довкілля та людського здоров’я. Вогонь здатен перекинутися на житлові будинки та поруч розташовані споруди, комунікації та лінії електропередач, призводить до руйнування родючого шару ґрунту та загибелі тварин. Дим завдає шкоди людському здоров’ю, а крім того, ускладнює видимість на автошляхах, що може призвести до виникнення дорожньо-транспортних пригод.
Відповідно до Статті 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків. Кодексу України про адміністративні правопорушення – випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 гривень) і на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 гривень).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 гривень) і на посадових осіб – від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 гривень).
Протоколи про правопорушення мають право складати:
- орган виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення й охорони природних ресурсів;
- громадський інспектор з охорони довкілля
- єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.
