Пам'ятка сакрального мистецтва, яка у 1982 році була зафіксована у Великому Окорську
Ікона «Богоматір Нев’янучий цвіт» 1736 року репрезентує волинський іконопис XVIII століття в експозиції Музею волинської ікони.
Музейники врятували ікону в 1986 році і лише в 2004 році реставратори змогли відкрити її з-під пізніших перемалювань. Про це повідомили на сторінці музею у фейсбуці.
Як свідчать щоденники експедицій по обстеженню культових споруд Волині 1981-1986 років, вона разом з іншими пам’ятками сакрального мистецтва була зафіксована у 1982 році у Свято-Михайлівській церкві села Великий Окорськ Локачинського району.
Читайте також: У Музеї Волинської ікони зберігається рідкісний образ «Жертвоприношення Авраама»
«На той час церква була закрита. У 1984-1985 рр. в ній облаштували будинок громадянської панахиди. Іконостас був розбитий і перенесений на дзвіницю. Частина ікон перевезена в смт Локачі, де збиралися відкрити музей атеїзму, який так і не відкрили», – йдеться у дописі.
За погодженням з адміністрацією Локачинського району в 1986 році, пам’ятки з церкви села Великий Окорськ привезли у фонди Волинського краєзнавчого музею.
Читайте також: Старі фотографії церков Локачинського району
У 2004 році ікону «Богоматір Нев’янучий цвіт» відреставрували художники-реставратори музею – Павло Петрушак та Анастасія Чабан. Під час проведення робіт вони виявили фрагмент донаторського напису з датою «1736».
Читайте також: Рушники з тризубами, столітні вишиванки, бамбетель-сховок: чим дивує музей у Литовежі
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром