Людмила Мельничук: «Зазвичай, задуми зимові зрозуміти – зась!»
-
-
>
-
>
-
>
3142
Творчість_на_районі – рубрика, де кожен охочий може проявити себе, показати те, що любить та вміє: вірш, історія, фотографія, відео з піснею, танцем чи уроком. Все, чим ви можете і хочете поділитись.
Людмила Мельничук
Цьогоріч зима виявилась якоюсь непередбачувано-чудернацькою... То вона ще в середині листопада зненацька вдирається і пробує навести в природі свій «марафет». А то її ще цілий грудень не можна дочекатися , бо блукає собі десь там, забувши про все на світі.
Правда, в новорічну ніч трішки посріблила снігом землю – і знов зачаїлась десь на тиждень... І не можна втямити... Що діється? Чи то зима запаси сніжні економить, чи, можливо, не спланувала свою роботу як слід... А чи просто розлінилась... Хто його зна!
Ще, до слова мовлячи, і не хандрила ж, як оце належить зимі! От, де кучугури, де завірюхи? Морозів тріскучих ще й не було... А зима спить собі, спить, мріє про щось собі там... А потім, дивись, й на березневе володарювання посягає, порушуючи свої кордони.
Ой, відчуваю, що дасть зима мені добрячого прочухана за такі слова... Десь вже, певно, підловить на вулиці, щоб обпекти морозом... Я ж і не так, щоб і проти теперішньої зими.. Але якби вона ще й прислухалася трішки до моїх зауважень, то взагалі була б неперевершеною ! А вміє ж бути гарнюньою, як захоче!
Так як от в січні бувало... І зараз, в лютому, так нічого... Саме про неї , нинішню зимоньку, і мій вірш.
Зазвичай, задуми зимові зрозуміти – зась!
Знічев'я збаламутилась
Зима...
Засніжила задвірки,
заблукавши.
Зогледівшись,
заплаканою зникла,
Зимові забавки,
зневірено забравши...
Згодом з'явився Зимник
замазюканий,
Здуру забувши забавки
Зими.
Завмер зобижений,
зневірений, зажурений,
Зобачивши замість
заметів звалище золи...
Зима зненацька
зосередилася,
зашарілась,
Затанцювала закаблуки
заворожено!
Забігала, заграла,
захопилася,
Зимовим зорепадом
засміялась, задоволена!
Закидала Затурці
золотом зимовим,
Закутала Зубильне,
Защитів задула.
Завіяла Загорів, Замличі,
Залужне,
Запорошити Заячиці
не забула!
Зустрівшись з Зимобором,
звично засміялась,
Зрадівши, замальовки –
закарлюки здарувала.
Забавно затріщала,
златом засліпила...
Захоплююча, загадкова –
знов запанувала!
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
