У Локачах стартував проєкт Усний репортаж: журналістка Анастасія Федченко розповіла про людину на війні

У селищі Локачі відбувся перший захід проєкту Усний репортаж. На дійстві перед аудиторією виступатимуть відомі журналісти та журналістки наживо. Зустрічі у межах ініціативи організовує Національна мережа гіперлокальних медіа Район.in.ua.
Перший захід у форматі усного репортажу відбувся у суботу, 8 червня в приміщенні Центру громадських консультацій та комунікацій Локачинської селищної ради. Про це повідомляє видання Район.Локачі.
На перший захід із виступом завітала українська журналістка та письменниця, воєнна кореспондентка Анастасія Федченко. Її представила координаторка проєкту у Локачах, редакторка видання Район.Локачі Аліна Бохотниця.
«У Локачах усний репортаж проходив вперше. Загалом, це вже другий сезон проєкту. Протягом року ми будемо мати ряд таких заходів. До виступу ми запрошуватимемо людей, які творять медійну історію нашої країни, пишуть на знімають про війну. Це будуть люди, які висвітлюють правду про події на фронті», – розповідає Аліна Бохотниця.
Гостя проєкту Анастасія Федченко нині пише репортажі з фронту для видання «Новинарня». Також журналістка написала книгу «Вони перемогли. 11 історій про людей з ранами – видимими і невидимими», яка вийшла друком на початку 2022 року. У книзі авторка описала історії захисників, які через війну втратили фізичне або психологічне здоров'я.
«Моя тема: людина на війні. Хто такі люди на війні? Військові та люди з прифронту. Нині, кожен з нас — людина на війні. Чи це добре чи погано — не знаю», — зазначає Анастасія.
Під час свого виступу жінка розповіла детальніше про героїв своєї книги, про їхнє бажання жити та про їхні найзаповітніші мрії.
Авторка привезла із собою декілька примірників, які наприкінці заходу можна було переглянути та придбати. Анастасія із задоволенням лишала автограф у книгах. Один примірник видання Район.Локачі придбало у подарунок для Публічної бібліотеки, що у Локачах, на базі якої створили Центр громадських консультацій та комунікацій.
Під час виступу багато уваги журналістка приділила темі, що в першу чергу ми всі люди. Розмова йшла про військових, цивільних, журналістів, але Анастасія доносила до присутніх те, що в першу чергу ми всі люди. Жінка також наголосила на важливості збереження памʼяті про тих, кого вже немає поруч з нами.
«Нам потрібно вчитись культури памʼяті. Якщо ми були дуже обʼєднані у лютому та березні 2022 року. То зараз я бачу: є точки дотику, але є й ті, що розʼєднують. Нам потрібно вчитися цієї культури. Нам потрібно вчитись не сваритись, а миритись», – наголошує Анастасія.
Журналістка розповіла про свого чоловіка військового та про те, як вони «по кіношному» познайомились під час повномасштабного у березні 2022 року.
Корисною частиною заходу стала розмова про те, як нам потрібно відноситись до людини у формі та особливо до людини із якимись фізичними відмінностями. Ми повинні за замовчуванням поважати військових так, як поважали їх на початку повномасштабного вторгнення. Нам потрібно навчитись адекватно ставитись до людей з особливостями зовнішності.
«Один герой моєї книги розповідав: «Я йду по вулиці, а вони мене хрестять. Не потрібно, будь ласка, мене хрестити. У мене все нормально. Просто я не маю рук, але я собі живу життя, не потрібно мене хрестити вслід», – пригадує Анастасія.
Наприкінці заходу учасники ставили Анастасії запитання. Журналістка розповіла про мотивацію іноземних військових на війні проти Росії. Також оголосила список запитань, які ніколи не можна задавати захисникам, або людям, які воювали.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром