В українських школах будуть протидіяти цькуванню дітей: як і навіщо?

Проблема шкільного булінгу стала настільки глобальною, що навіть Фейсбук долучився до профілактичної роботи в цьому напрямку.

Соцмережа представила свій Центр із протидії цькуванню, – пише Etcetera.

Він розрахований на підлітків, батьків та викладачів, які стали свідками, жертвами чи учасниками булінгу. Численні освітні програми сьогодні навчають дітей в усьому світі протистояти цькуванню на ґрунті расової чи релігійної приналежності, через зовнішність чи риси характеру, соціальне положення чи фізичні особливості. Проте цій боротьбі із невіглаством поки що немає краю.

ЗАКОНИ ТА МЕХАНІЗМИ. У США у 2000-х роках, після численних публікацій про випадки шкільного булінгу та досліджень цієї проблеми, протягом кількох років усі штати один за одним ухвалили так звані антибулінгові закони. По чиновниках тоді вдарили статистикою – до 80% школярів хоча б раз у житті потерпали від цькування з боку інших дітей. Це впливало на навчальні показники, психологічний стан дитини, її соціалізацію, а інколи призводило до депресій, самогубств та заподіяння шкоди власному здоров’ю. Закони допомогли впровадити дієві механізми протидії булінгу та дещо покращити статистику.

У деяких європейських країнах, наприклад, в Італії та Швеції, діють норми, які не дозволяють батькам обрати власній дитині ім’я, яке в подальшому може стати причиною знущань. І це говорить про те, що уряди цих країн на законодавчому рівні намагаються мінімізувати будь-які ризики. Крім того, європейських педагогів навчають розпізнавати та протидіяти булінгу в шкільному колективі, а дітей змалечку навчають захищати свої права.

В УКРАЇНІ про булінг почали говорити лише кілька років тому, після гучних скандалів про знущання школярів над однолітками, що були зняті на відео та викладені в інтернет. Остаточно визнати наявність проблеми допомогло дослідження ЮНІСЕФ 2017 року. Воно виявило, що 67% українських підлітків зазнавали знущань протягом останніх трьох місяців.

Ця цифра була навіть гіршою за аналогічну статистику Албанії, яку визнали одним із лідерів серед європейських країн з високим відсотком шкільного булінгу і одним з головних претендентів на пілотування європейських антибулінгових програм. Тим часом, Україна на законодавчому рівні має лише положення про інклюзивну освіту в новій редакції Закону «Про освіту». І хоча це також є великим кроком до недискримінації учасників освітнього процесу, та цього, на жаль, недостатньо для захисту дітей від цькування.

Лише в червні цього року в МОН заявили, що відомство разом з Мінсоцполітики, Мінкультом та Мінмолодьспорту створять план з протидії булінгу в навчальних закладах. Подробиць щодо того, хто і як буде впроваджувати цей план, ще немає. Тож поки що вся надія освітян та батьків – на недержавні ініціативи.

ДЕ ШУКАТИ? Наразі в Україні вже діють кілька десятків великих програм та проектів із протидії шкільному цькуванню. Це, наприклад, «Стоп шкільний терор» від Українського інституту дослідження екстремізму. Це низка публікацій досліджень інституту, коментарів експертів, реальних історій від жертв та свідків булінгу, інструкцій та алгоритмів дій для всіх учасників та свідків цькування у школі. Проект реалізується за підтримки Уповноваженого Президента з прав дитини і привертає увагу тим, що залучає до своїх заходів та ініціатив відомих та публічних людей.

У межах Нової Української Школи ГО «Студена» спільно зі студією онлайн-освіти EdEra розробила і виклала в інтернет безкоштовний онлайн-курс «Недискримінаційний підхід в навчанні». Цей проект спрямований на протидію дискримінації в освітньому середовищі і розрахований, у першу чергу, на вчителів початкових класів, шкільні адміністрації та батьків. Його перевага в тому, що пройти курс може кожен у будь-який час, незалежно від місця проживання. Фінансує проект Агентство США з міжнародного розвитку USAID.

Днями було оголошено старт проекту «Шкільна медіація та діалог: стратегії для молодого покоління миротворців в Україні». Пілотним для впровадження стане південний регіон, а саме Одеська, Миколаївська та Херсонська області. За реалізацію взялися команда ГО «Офіс Регіонального Розвитку» та Child Fund Deutschland за фінансової підтримки міністерства закордонних справ Німеччини.

Проект розрахований на два роки, протягом яких тренери будуть навчати підлітків (від 13 до 17 років) та освітян долати конфлікти та виступати у ролі миротворців. Представники 9 шкіл (по три з кожного обласного центру) почнуть навчання уже цієї осені. Великий плюс проекту в тому, що підготовка медіаторів (миротворців) буде мати професійний характер і його учасники отримають знан