Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Коханка Івана Мазепи – уродженка села у Локачинському районі

17:40 07.01.2018
1445

Уродженка села Кисилин Олена Ковалевська мала стосунки з гетьманом Іваном Мазепою.

Навіть сьогодні історія Івана Мазепи та уродженки волинського села Кисилина (нині Локачинського району) Олени Ковалевської виходить за межі звичайної любовної пригоди. Бо у стосунках жінки та майбутнього гетьмана було все: пристрасть і жорстокість, інтриги і відьомські чари, – пише видання «Хроніки Любарта».

Про стосунки Івана Мазепи та його похресниці Мотрі Кочубей знають навіть школярі. Хоча, звісно, у своїй книзі «Мотря» Богдан Лепкий не розповідає подробиць кохання 65-річного Мазепи і його 16-річної обраниці.

Але стосунки гетьмана з юною красунею – це квіточки порівняно з тим, які пристрасті розгорілися у ще молодого Івана та волинської княгині Олени Ковалевської.

Дослідник цієї історії Іван Каманін у часописі «Киевская старина» назвав цю жінку Оленою Прекрасною: такою гарною вона була і таку фатальну вроду мала.

Дякувати Богу, на відміну від античності, локачинська Олена Прекрасна не призвела до війни на зразок Троянської. Одначе пристрасті, що розгорілися в ті часи на Волині, спровокували скандал на ціле царство Польське, а в поемі «Мазепа» про них згадує навіть англійський поет Байрон!

Юна красуня стала заручницею прокляття чоловікової родини

Отож, повернімося з вами на чотириста років у минуле, в село Кисилин. Бо саме там у дворянській родині Ковалевських зростала Олена.

Так сталося, що молода і дуже вродлива жінка пішла під вінець зі старшим та геть не гарним Яном Загоровським, який на той час був Володимирським земським суддею – людиною шанованою, грошовитою та поважною.

Та разом із грішми й статусом світської дами отримала Олена і не геть приємні моменти, мимохіть ставши іграшкою чорних магів!

Річ у тім, що на весь чоловічий рід Загоровських, за переказами, було наслано прокляття: майже ні­хто з них не міг знайти щастя у шлюбі. Одні ставали «чорними вдівцями», хоронячи дружин. Інші, якщо не ховали, то розлучалися або заявляли про таке бажання.

Ян Загоровський не став винятком із гіркого правила. На момент одруження з Оленою Кова­левською він уже мав невдалий досвід шлюбного життя. Не вийшло, бо родове прокляття продов­жувало діяти. Нова спроба звити сімейне гніздечко теж не увінчалася успіхом.

Заради коханої волинянки Мазепа наважився вбити її чоловіка

Скільки часу подружжя насолоджувалося любощами, історія замовчує, одначе все звелося нанівець відтоді, як у їхньому домі з’явився Іван Мазепа.

Сумніватися в правдивості факту перебування на Волині майбутнього гетьмана не доводиться. Адже саме тут проживали його рідна сестра, заміжня за Володимирським підстаростою Яном Войнаровським, і ще один родич – дворянин Адам Мазепа.

Спершу стосунки молодого Івана й уже заміжньої на той час Олени не виходили за рамки порядності. Та з часом душевні розмови пара все частіше вела не в домі, а на лоні природи.

Збереглися навіть задокументовані факти, що служниця, яка супроводжувала парочку й мала заздалегідь попереджати про ймовірну небезпеку, отримувала щедрі дарунки і від Мазепи, і від самої пані Загоровської.

Довго ці стосунки тягнулися чи ні, історія замовчує. Головне, що молодий Мазепа геть утратив голову, без коханої свого життя не уявляв і так зненавидів її законного чоловіка, що зважився на найстрашніше!

Дослівно передати текст листа, звісно ж, годі, проте суть його зводилася до наступного: Олена мусила впросити Яна поїхати разом із нею до села Реушки (очевидно, йшлося про село Ревушки Турійського району). Натомість сам Мазепа мав улаштувати засідку, напасти й убити ненависного Загоров­ського.

Через небезпечні пристрасті справа дійшла до суду

Одначе пан виявився не ликом шитий. Відчуваючи зраду, він зумів перехопити листа й вивести зловмисників на чисту воду.

Перекази оповідають, нібито Ян підстеріг Мазепу, наказав роздягнути коханця дружини, прив’язати до коня, наполохати тварину й пустити світ за очі.

Про таку розправу історичні джерела дають суперечливі дані. Бо це, мовляв, була розправа не Загоровського, а іншого зрадженого чоловіка. Є навіть версії, що Мазепу перед тим, як прив’язати до коня, вимастили у смолу й обкачали в пір’ї, а кінь приніс його не до волинського обійстя, а до Варшави (ще за однією версією – до Запоріжжя).

Так само невідомо, чи міг Ян, якого власна дружина обізвала у велелюдному залі суду «мурмулою» (старим хричем і буркотуном), вдатися до такої рішучої розправи?

Менше з тим, документи підтверджують: після цього Загоровсь­кий кинув дружину-зрадницю та переїхав до Володимира (нині – міста Володимира-Волинського) працювати суддею.

Мазепа втік – поклала в ліжко брата Ієремії Вишневецького!

Після скандалу з Ковалевською Мазепа на якийсь час зник із історичних хронік. Натомість ображена дружина взялася за повернення законного чоловіка, а відтак – і своєї репутації у вищому світі.

У хід пішли які тільки засоби: ворожки, знахарі, таємні обряди.

Рідна мати Олени періодично відряджала до доньки то відьом, то посланців із приворотним зіллям, щоби помогти з магічними ритуалами, сама приїздила з Кисилина.

Та навіть розуміючи марність усіх спроб повернути благовірного, сама пані Загоровська не дуже й засмучувалася. Молода і зваблива, вона знаходила все нових і нових коханців. Імена одних так і лишилися таємницею (бо навіть на суді вони як свідки виступали під псевдо). Інші ж і не ховалися (серед таких – брат Ієремії Вишневецького Дмитро!).

«Або зі мною будеш, або умреш!»

Коли ж повернути чоловіка по-хорошому Олені не вдалося, вона вирішила його отруїти. Не помог­ла Загоровському навіть утеча до Львова.

Та коли Ян от-от мав віддати Богу душу, на порятунок прийшов князь Станіслав Масальський. Давній товариш дав протиотруту й устиг урятувати Яна від наглої смерті (хоча його самого неодноразово залякували дами Ковалевські).

Одне слово, сумувати Загоров­ському дружина не давала. Навіть найняла кілера, щедро заплативши за те, щоб побачити врешті благовірного у труні. Та – знову невдача.

Аби втекти від смерті й посадити в тюрму дружину, Загоров­ський уже до Любліна поїхав. Одначе й тут не все пішло швидко та гладко.

Під час судового процесу чимало тих, хто міг би підтвердити факти численних спроб Олени умертвити чоловіка, відмовлялися від свідчень. Бо одних очевидців пані Ковалевські залякували, іншим обіцяли щедру винагороду за мовчанку.

Відтак понад десять літ знадобилося Янові Загоровському, аби розірвати шлюбні ланцюги. А дружині не лишилося нічого, як тільки виїхати з маєтку та перебратися до батьків у Кисилин.

Є навіть згадки про те, що нібито молодша Ковалевська таки жила разом із Мазепою. Кілька разів пробувала народити майбутньому гетьманові дитину. Проте все закінчилося трагічно. П­ринайм­ні для Олени. Адже вона так і не знайшла щастя та померла молодою.

Не один злет і не одне падіння чекали також на Мазепу. І все це – неодмінно у вирі нових почуттів. Але й на сьомому десятку літ він розбивав серця поважних дам і юних красунь, як-от Мотрі Кочубей. Та на схилі літ, замислюючись про вічність, Мазепа став боятися гріха. І коли 16-річна похресниця Мотря втекла від батьків, аби побратися з Мазепою, чоловік повернув її додому. Тепер його любов хоч і була великою, та бажання зробити кохану щасливою виявилося ще більшим...

Коментарі
22 лютого
Вчора
20.02.2019
19.02.2019
18.02.2019
17.02.2019
16.02.2019
15.02.2019
14.02.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин