Хто куди, а ми у Швецію: де проводять третє літо поспіль Степанюки з Маркович

31 Серпня 2018, 10:00
Сергій та Ярослава Степанюки та їх братик Давид (в центрі) 1750
Сергій та Ярослава Степанюки та їх братик Давид (в центрі)

Третє літо поспіль Ярослава та Сергій Степанюки з Маркович проводять у Швеції. Вже більше десяти років у цій країні проживає їх хрещена мама Люда з сім’єю.

І якщо раніше діти гостювали у свого двоюрідного братика Давида місяць-два, то цього разу поїхали щойно закінчився навчальний рік, а додому прибули тільки на днях.

Перше, чим похвалились діти: тепер вони мають ще одного шведського братика, який народився в липні. Дуже радіють, бо мали можливість потішитись крихітним Дениском з перших днів його народження. Особливо з роллю няні добре справлялась Яся. А Сергій, як я дізналась, був гарним помічником для дядька Еріка – працював у полі, яке там обробляється тільки механізовано.

Так як дуже добре володіє технікою, працювати на одному із тракторів (а їх – 12) для Сергія було справжнім задоволенням. За словами дітей, спілкуватися зі своєю родиною в Швеції їм зручно. Незнання мови не складає ніяких труднощів. Адже хрещена ще з народження вчила сина Давида української й тепер він вільно володіє обома мовами, які однаково є рідними для його шведсько-української сім’ї.

А з дядьком Еріком Яся та Сергій спілкуються англійською. В разі необхідності на допомогу завжди приходить тьотя Люда, виконуючи роль перекладача.

- Чим найбільше вас вражає Швеція? – допитуюсь у дітей.

– Там дуже чисто, гарно, комфортно. Скрізь акуратно підстрижені газони, вулиці та присадибні ділянки уквітчані. Шведи всі ввічливі, добрі, законослухняні та живуть в достатку, - не задумуючись відповідають, доповнюючи один одного. – В магазинах завжди можна купити свіжі продукти. Вражає асортимент смачних і якісних сирів, риби. А ще дуже дивним є те, що за весь час перебування в цій країні ми не побачили жодної людини напідпитку, чи таких, які б смітили. Все сміття там ретельно сортується, переробляється, – ділиться враженнями Ярослава.

Питала я і про нових друзів, з якими, можливо, встигли заприятелювати. Виявилось, що до 18-річного віку діти у Швеції можуть зустрічатись лише за згодою батьків, заздалегідь їх попередивши. Але, зазвичай, у більшості випадків шведські діти проводять дозвілля у колі своєї родини.

– Так і ми. Завжди відпочивали з рідними – мамою, татом, дідусем Петром, бабусею Олею, братиками, хрещеними – Людою та Еріком. А місць для відпочинку у Швеції вдосталь, – каже Сергій. – Там вражає кількість фонтанів, скрізь дуже гарна природа – багато озер, лісів, де ростуть ягоди, білі гриби, водяться різні дикі тварини.

Ярослава показала фото, розповідаючи про те, як купалися, смакували морозивом, піцою, відвідували різні атракціони, зоопарк, дельфінарій. Чудово проводили час в місцях історичного значення… Море яскравих вражень, здивувань, незабутніх моментів…

– Дуже сподобались нам канікули. Колись про такий відпочинок могли тільки мріяти, – майже в один голос заявляють Яся та Сергій.

– А чи маєте якісь плани на наступні літні канікули? – зацікавлено допитуюсь.

– Поїдемо в Швецію! – почула одноголосну відповідь, на яку я, й без сумніву, очікувала.






1





Людмила Мельничук.

Фото з сімейного архіву Степанюків.

Коментар
19/04/2024 П'ятниця
19.04.2024
18.04.2024