Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Данія
Данія

Подорож до хюґе: чим і за чим. TRAVELБЛОГ

16:00 01.09.2018
556

Коли я наважилась на поїздку у Данію, то одразу ж пригадалася книга: «Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи» Мікі Вікінга, суть якої полягає у тому, що данці найщасливіші та найбезтурботніші. Так і підтвердилося.

Дорога. Є декілька варіантів. Одним з найпростіших є замовити маршрутку та їхати без пересадок. Водії охоче заберуть з Луцька за 100 євро. Але тут часом чекає низка не надто приємних сюрпризів: черга на Польському кордоні та, здається, нескінченний ремонт доріг у Німеччині. Їхати довго – день та ніч точно. Більше залежить від доріг, кордону та водія, а часто він без напарника і означає, що буде зупинка, щоб поспати, тож краще це уточнити перед поїздкою. Інший варіант – це літак, але якщо ти з Волині, то прийдеться їхати до Львова або Києва. Нічні рейси дешевші, якщо не брати багажу, то вийде ще менше. Ще один варіант – автобус, проблема тільки у тому, що прямих немає. Доведеться їхати з Луцьку до Польщі, а там знову ж пересідати, і їхати до Німеччини, а потім –Данія.


Данія. Одразу в очі впадає контраст між життям тут і там. Де високі та зі всіх боків закриті паркани? Надто великі, одразу видно, заможні будинки. Де щось таке, що привертає увагу, відрізняє від сусідів? Щоб було чим похвалитися. Ні, тут такого немає. Тут прибрані цегляні будинки, біля яких цвітуть квіти, великі садки з гамаками, бесідками, гойдалками, та якщо є діти, їхніми розвагами та іграшками.

Живучи 3 тижні у простому данському селі стає зрозуміло, датчани люблять затишок, комфорт та стабільність. У сільській місцевості більшість будинків розташовані далеко один від одного. Тут зовсім не дивно, якщо твій найближчий сусід живе за 2 кілометри. Більшість – прості фермери, і вони цим задоволені. Багато данців мають коней, і у порівняні з нашими українськими, ті здаються, ну, дуже великими та мужніми. Можливо через те, що їх тримають просто для задоволення, піклуються про них та створюють для них хороше житло.

Справжні данці обожнюють випічку. Солодку, солону, будь-яку. Вони снідають, обідають, вечеряють, перекушують – все з хлібом, або булочками. Обожнюють бутерброди з маслом та джемом, зі смаженим яйцем та ще з багатьма різними смаколиками. Саме через це, у магазинах дуже великий асортимент випічки.

Данія подбала про своїх жителів: хороші дороги, велосипедні доріжки, спокій та надійність (варто написати, що багато жителів, часто не закривають свої домівки, велосипеди залишають теж просто так, без замків, часто біля дороги або у парку), але податки тут набагато вищі, ніж у багатьох країнах Європи,. Зате якщо з тобою щось трапиться, можна бути впевненим, що держава подбає про тебе. Але якщо щось трапиться із зубами, це обійдеться надто дорого (стоматологія тут платна, і навіть дуже.)

Транспорт. Автомобілі обходяться дуже дорого через велетенські податки, часто навіть більші, ніж вартість автомобіля. Кажуть, що через це, більшість обирають громадський транспорт,. Але особисто мушу не погодитись, бо за весь час автобус побачила тільки раз, і то майже порожній. Всі інші обирають або автомобілі, або велосипеди. Думаю, це пов’язано з тим, що без автомобіля вибратися з села стане великою проблемою.

Люди. Не дарма кажуть, що датчани найщасливіші. Вони зовсім не знаючи тебе посміхаються у магазині, вітаються з на вулиці і впевнена, старатимуться допомогти, зовсім не знаючи англійської (хоча більшість добре її опанувала, але старожили погано розуміють).

Вони люблять відпочинок, на вихідних їздять сім’ями до моря, на озера, риболовлю, пікніки і т. д.

Улітку їдуть до своїх морських домівок, де й проводять вікенд. На два літні тижні Данія вимирає. У державних працівників – відпустка.

Багато бігають вечорами чи ранками, незалежно від віку, або ж катаються на велосипедах.

Дивним здається те, що у магазинах фрукти та овочі продають не по кілограмах, а по штуках, наприклад один банан - 3 крони.

Якщо купуєш воду, або інший напій у пластиковій пляшці, не спіши її викидати. Тут їх здають, 1 пляшка – 1 крона. І тут так роблять усі. Автомати, які приймають їх, часто стоять у магазинах. Ти отримуєш чек, який можеш виміняти на гроші, або ж купити за нього продукти.

Робочі будні. Багато магазинів до 6. Державні установи працюють ще менше – до 16:00. Що ж стосується п’ятниці, то це скорочений робочий день. Скоро ж вихідні.

Ціни тут кусаються, але тільки якщо переводити крони у гривні, бо де ви бачили хліб, який коштує близько 70 грн.?

А ще тут дуже специфічний гумор, особливо коли хтось когось хоче вбити, і так, це норма і для них весело.

Готівка. У Данії так і не побачила, як вони виглядають ті крони?! А все через те, що тут всі звикли до безготівкового розрахунку, що досить зручно та практично. І навіть у громадському транспорті можна так розраховуватись.

Погода. Кажуть, що через море, і напевне не тільки, тут дуже сильні вітри, і доволі холодні навіть влітку. Типу, літом нормальна температура це десь 22, і звичайно вітер, постійні дощі, але узимку рідко буває сніг, і не так холодно як у нас.

У Данію таки прийшла якась аномалія і за 3 тижні там стрілка термометра не падала нижче 28 градусів, хоч вітер був, частіше увечері і дуже рідко удень. Що ж стосується дощу, то пішов він тільки раз, та й тривав не більше 15 хвилин, після чого стало ще гарячіше. А як тільки поїхала додому – почались дощі та прийшла прохолода. Як то кажуть все стало на свої місця.

Діти. Закони тут досить суворі, і якщо хтось дізнається, що ти підвищуєш голос на свого малюка, його у тебе можуть забрати, так ще й штраф виписати на кругленьку суму. Дітей тут люблять, обожнюють і ні в якому разі не забороняють того, що вони хочуть. Гратись у багнюці, кричати, бігати, якщо коротко, то робити все, що заманеться.

Нормальним здається й те, що після школи діти, ще рік чи два не йдуть до університету, бо обрати майбутню професію всього лиш у сімнадцять для датчан здається надто дивним. Тому підлітки йдуть підробляти, думають над майбутньою професію, і ніхто їх не жене у спину. А побачити на першому курсі університету чоловіка 25-ти років є повністю нормальним та звичним.

Відпочинок. Велика кількість парків розваг, у яких не тільки атракціони, а й цікаві дерева, красиві квіти, місця для фотосесій та персонажі з данських книг, як от Андерсена.










Море тут усюди. Хоча купатись у ньому надто холодно, але посидіти біля нього і погледіти на хвилі, та морських котиків, які виринають з них теж непогано.

Або ж риболовля – вона тут дуже популярна. Приємною несподіванкою виявилося те, що у датському селі є спортзал та відкритий басейн. Де можна весело та спортивно провести час.

Гроші. Або українці і гроші. Тут багато українців, які приїхали щось підзаробити, хороші можливості для студентів. Щоб приїхати сюди і працювати легально потрібно заплатити чималеньку суму. Зібрати потрібні документи, здати тест з англ., відкрити візу, і т. д. . Але чи варте це зароблених грошей?

Не тільки про українці залишаються тут назавжди. Чимало заробітчан залишається тут зі сім’ями, отримують громадянство, та й живуть, часто, не відмовляючи собі у тому, у чому відмовляли собі в Україні. Вони зробили нелегкий вибір. Покинули все: батьків, друзів, рідних, домівку. Взяли тільки спогади. І тепер тут, у іншій, не своїй, але стабільній країні.

Є й інші, ті що приїжджають, щось підзаробити, а потім назад додому. Дехто, ще тільки вчиться жити сам, дехто покинув жінку, дітей, батьків, щоб вирватись з фінансової діри в Україні.

Так, тут хороший рівень життя, працюючи не так, як багато заробітчан у Польщі по 13 годин, тут працюють по 8, якщо більше, то за це пристойно доплачують. Так от працюєш 8 годин, ходиш у магазини, спілкуєшся з іншими українцями, шукаючи у них щось знайоме та домашнє, ніби усе є та чогось не вистачає. Не вистачає України, та українців вистачає усюди.





Ірина ВЕТЛЯНЧУК

Коментарі

Тоня

17:22 02.09.2018

Молодчина! Цікаво і змістовно. Сама з дитинства мрію про Данію)

25 березня
Вчора
23.03.2019
22.03.2019
21.03.2019
20.03.2019
19.03.2019
18.03.2019
17.03.2019
16.03.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин