«Люди мають працювати не на голому ентузіазмі», – завідувач сектору культури Локачинської РДА

Працівники культури відзначили професійне свято 9 листопада. З цієї нагоди завідувач сектору культури Локачинської РДА Руслан Дудік дав інтерв’ю.

Однією з бюджетних галузей у нашому районі є культура. До слова, нині на Локачинщині функціонує 30 клубних закладів, 26 бібліотек і дитяча музична школа. Також діє чимало самодіяльних аматорських колективів, які вже встигли набути неабияку популярність.

Та чи все так добре, як на сцені, у представників цієї сфери? В інтерв’ю нашому кореспонденту завідувач сектору культури райдержадміністрації Руслан Дудік розповів не тільки про здобутки, а й про існуючі проблеми.

– Деякі краяни говорять про необхідність оптимізації закладів культури. На вашу думку, чи є нині у цьому необхідність?

– Особисто я поки жодних скорочень не проводив. Навпаки, ввів у штат РБК додаткові одиниці художніх керівників брас-бенду «Фортіссімо» та ветеранського хору «Осіннє золото». Люди мають працювати не на голому ентузіазмі, а отримувати за свої старання хоч якусь зарплатню. Це, як на мене, справедливо.

А щодо питання можливої оптимізації закладів, то, гадаю, його мають вирішувати на місцях депутати новоутворених об’єднаних громад, виходячи вже з фінансової спроможності. Затурцівська ОТГ, скажімо, зберегла на своїй території усі п’ять клубних установ і чотири бібліотеки (загалом там працює 10 людей). Сектору культури райдержадміністрації вони більше не підпорядковуються, адже фінансуються зі зведеного бюджету громади. Нам цьогоріч ця сільська рада скерувала певну субвенцію на утримання їхніх закладів культури та Локачинської музичної школи. Треба констатувати, що найбільше фінансове навантаження в перспективі ляже саме на плечі Локачинської ОТГ, адже в селищі сконцентрована велика мережа закладів культури – дитяча музшкола, центральна бібліотека, районний будинок культури. Усе це треба буде якось утримувати, тож надіємось, що така можливість буде.

– Через недостатнє фінансування галузі вам як очільнику сектору культури доводиться вимушено вдаватися до непопулярних методів економії коштів, щоб виплатити працівникам зарплатню?

– На жаль, так. Та це краще, ніж оптимізація закладів чи скорочення штату. Нині ситуація така, що в селах лиш три бібліотечні та стільки ж клубних працівників мають ставку, в решти – неповне навантаження. Протягом року вже традиційно мусимо відправляти когось у відпустку за свій рахунок, бо тільки в такий спосіб вдається частково компенсувати дефіцит коштів. Такі реалії сьогодення, і вони мені не подобаються. Так само гнітить і те, що клубні працівники взимку змушені хукати на пальці. Кошти на опалення таких закладів у бюджеті не передбачені. Не дивно, що деякі клуби в цю пору року працюють нестабільно. Та і хто схоче іти на концерт чи виставу, якщо у приміщенні зуб на зуб не попадає?

Лиш у тих населених пунктах, де є підтримка органів місцевого самоврядування, періодично проводять поточні ремонти в клубних установах та книгозбірнях, туди закуповуються нові меблі, апаратура, сценічні костюми тощо. Хочеться подякувати за сприяння холопичівському, козлівському, заячицівському, замличівському, крухиничівському, кисилинському, затурцівському та дорогиничівському сільським головам. Вони дійсно зацікавлені, щоб заклади культури були затишними і мали належну матеріальну базу.

– Де нині найактивніше проводяться мистецькі заходи?

– Найбільше таких, зрозуміло, відбувається у райцентрі. Тут без працівників культури (музичної школи, районного будинку культури, центральної бібліотеки) не проходить жодне свято. Часто відбуваються різні культурно-мистецькі заходи також у Затурцях, Привітному, Холопичах, Кисилині, Губині. Їх, як і в райцентрі, проводять з нагоди державних та професійних дат, річниць видатних постатей тощо. При чому залучені до цього не лише клубні та бібліотечні працівники, а й школярі, місцеві жителі різного віку.

А, скажімо, у Старому Загорові, Дорогиничах, Губині, Козлові, Білополі тощо діють самобутні фольклорні колективи, які більше уваги приділяють саме відродженню народних традицій та звичаїв. Вони виступають не тільки на сільських і районній сценах, а й на обласних.

– До речі, щодо гастролей. В яких обласних фестивалях цьогоріч брали участь аматори сцени з Локачинщини?

– Цей список насправді чималий, адже намагаємось не упускати можливості себе показати і чужий досвід перейняти. Побували на заходах різного тематичного спрямування. Фольклорне тріо районного будинку культури виступило на мистецькому святі «Мамина колискова». Щорічний фестиваль традиційної національної культури «Український коровай – сузір’я» відвідали губинський жіночий гурт «Горлиця» та коровайниця з Локач Оксана Крутій. Народна хорова аматорська капела РБК виступала на обласному заході повстанських і стрілецьких пісень «За волю України» у Новому Загорові, а народний аматорський гурт козацької пісні «Заграва» взяв участь у першому Всеукраїнському фестивалі повстанської пісні «За Україну! За її волю».

На Міжнародному фестивалі українського фольклору «Берегиня» наш район представляли відразу кілька колективів: у Луцьку – фольклорний гурт села Дорогиничі «Дорогі ночі» та троїсті музики районного будинку культури, в Берестечку – народний аматорський гурт козацької пісні «Заграва», а в урочищі Вовчак Турійського району – народний аматорський фольклорний колектив «Перевесло» із села Старий Загорів.

– А чим ще запам’ятався нинішній рік?

– Наш край багатий на талановитих людей. Своєю творчістю вони достукуються до сердець і отримують визнання широкого загалу. Тішить те, що чимало художніх колективів Локачинщини цьогоріч підтвердили звання «народний аматорський». Це, зокрема, Козлівський та Локачинський драматичні театри, хорова капела РБК, троїсті музики, «Заграва», «Любисток», «Перевесло». Такі ж звання здобули брас-бенд «Фортіссімо» та колектив «Дорогі ночі».

Павло КОСТЮЧКО

Фото автора