Майстриня з Манькова розповіла про писанкарство та поділилася секретами давнього мистецтва

Жителі та жительки краю активно готуються до пасхальних свят. Настає час печіння смачних пасок, приготування м’ясних страв і чи не найголовніше – створення писанок, адже жоден Великдень не може обійтися без розмальованих яєць.

Жительці Манькова Олені Барчук – 23, і вже декілька років вона створює неймовірні та оригінальні писанки, а сьогодні вона розповіла для Район.Локачі  про свій шлях у цьому напрямку та привідкрила завісу ідеальних писанок для наших читачів.

– Як розпочався твій шлях у мистецтві? Знаю, що освіта у тебе теж творча, чому обрала саме цей напрямок, що на це вплинуло?

– З мистецтвом я пов'язала себе ще у школі. Ходила на творчі та мистецькі гуртки. Пізніше вступила у Волинській коледж культури та мистецтв імені Ігора Федоровича Стравінського на спеціальність «Образотворче мистецтво», займалася різними напрямками мистецтва, і там же почала писати писанки.

На третьому та четвертому курсах працювала в Локачах у Будинку школяра. Тоді вела два гуртки – це писанкарство і різна творчість.

Після чотирьох років навчання у коледжі поступила в політехніку у Луцьку на факультет дизайну, зараз займаюся дизайном інтер'єрів і паралельно писанками.

Читайте також: Маньківська майстриня – переможниця обласного конкурсу у номінації «Писанкарство».

1

– Ти неодноразово була учасницею різних конкурсів та виставок, проводила майстер-класи. Про які творчі здобутки можеш розповісти?

– Так, конкурсів було багато, вже й не згадаю усі назви. Серед останніх – «Великоднє диво» в краєзнавчому музеї. Кожного року беру участь, перший раз зайняла призове місце.

Був і творчий проєкт «Свої», де пройшла у фінал, а в Обласному конкурсі-марафоні Волинського мальованого рушника «І на тім рушникові...» з Миколою Поляковим зайняли призове місце. Брала участь у конкурсі з соломоплетіння, зайняла призове місце, а робота «солом'янський павук» поїхала до Америки.

Неодноразово проводила майстер класи у Будинку культури та бібліотеці в Локачах, у клубі в Затурцях та Луцьку.

Мої роботи були й на виставках, переважно – у Локачах та Луцьку. Це були різні напрямки: писанкарство, живопис, рисунок, плетіння з соломи, розпис по тканині та по склі.

Читайте також: Затурцівська художниця розповіла про власну історію, виставки та мистецтво.

1

– Чи є у тебе хобі не пов’язані з мистецтвом?

– Дуже люблю читати книги, на будь-які теми, трохи захопилася шиттям.

Читайте також: Пташика мотали: репортаж з майстер-класу локачинської етномайстрині.

– А щодо писанкарства, як давно ти почала займатися цим та, як познайомилася з цим напрямком?

– Писанкарством почала займатися на другому курсі коледжу, вже як п’ять років. Після пар давала уроки з писанкарства наша викладачка з рисунку та живопису Софія Олегівна Пасюк, саме там мені дали ази по яких я й далі розвивалася, вивчаючи все більше.

Читайте також: Даринка Бондарук з Павлович творить дива на папері.

– Розмальовувати писанки – це дуже кропітка, детальна робота. Як багато часу це займає у тебе?

– Розмальовувати писанки це дійсно не легко, але за цією справою я відпочиваю морально, одну писанку на 3-5 кольорів можу малювати 3-5 годин.

Читайте також: Для локачан провели онлайн майстер-клас із писанкарства.

– А як щодо домашніх писанок на Великдень, які вони у ваші домівці? Чи розмальовуєте ви їх так, як навчаєш цього інших?

– З домашніми писанками у нас все як у приказці «Чоботар без чобіт» – це точно про мене. Поки всім намалюю, приготуюся до свята, то вже і немає коли щось робити. Але все-таки стараюся намалювати, хоч одну, дві. Вдома окрім мене ніхто цим не займається. Звичайно, малюю, як і вчу всіх, бо є певна система за якою я перетворюю звичайне яйце у витвір мистецтва.

Читайте також: У Затурцях діти навчалися розмальовувати писанки та Майстриня із села Маньків Локачинського району вчила дорослих і дітей писанкарству.

1

– Якими будуть цьогорічні писанки у тебе, можливо, придумала щось особливе?

– Цього року нічого особливого малювати не буду, лише зображатиму символи які несуть смисл, щоб відобразити свої бажання. У давнину на них малювали те, що хотіли мати. До прикладу, грабельки, щоб не було засушливе літо; крапельки, щоб вчасно посіяти й так далі.

Читайте також: У Локачинській дитячій бібліотеці вчилися робити писанки.

– І найголовніше, поділися, як же розмалювати писанки так, щоб точно вийшло! Можливо, є якісь поради для тих, хто робитиме це вперше?

– Зазвичай я роблю поділ писанки на частини, ділю на дві, тоді на чотири, тоді ще по середині, щоб було вісім і на них симетрично розміщую орнаменти. Тоді писачком малюю ті лінії, які мають надалі бути білі, це майже всі контури. Після цього занурюю у жовту фарбу (важливо дотримуватися послідовності від найсвітліших кольорів до найтемніших).

По жовтому додаю ще якісь елементи чи завосковую частини які мають бути жовтими. Після цього занурюю у червону чи синю фарбу і знову воском малюю якісь елементи, а в кінці в чорну. Після чорного більше ні в яку фарбу кидати не можна.

Читайте також: Вранці у поле, ввечері – на сцену: історія театру у Локачах.

1

1

Коли дістала яйце з фарби останній раз, то знімаю віск над свічкою. Яйце тримаю над верхом вогню і коли бачу, що віск розтопився витираю в тряпочку і так ціле яйце. Писанка готова.

Важливо, що писати треба у тихій обстановці, з гарним настроєм і пестливими зверненнями до яєчка, інакше воно поб'ється.

Іра ВЕТЛЯНЧУК 

Фото з особистого архіву героїні