«Кожна дитина є особистістю», — керівниця Павловичівської школи розповіла про освітній процес, досягнення та плани
У Павловичівській школі навчається 115 учнів, допомагають здобувати освіту дітям 26 вчителів, а шкільний колектив складається з 34 працівників. Як розповідає керівниця закладу, кожна людина яка працює тут, своєю працею долучається до освітнього процесу.
22 лютого цього року, школу очолила Наталія Зіновіївна Дудка. Про освітні процеси, колектив, навчання у час пандемії, плани та досягнення, директорка поділилася із журналісткою видання Район.Локачі.
– Розкажіть про себе. Знаю, що за освітою ви вчителька історії. Як сталося так, що обрали саме цю спеціальність?
– Я мріяла стати педагогом усе життя, причому не історії, а фізкультури. Свідомо себе готувала до цього, їздила на змагання та конкурси, але доля склалася по-іншому і я пішла на історичний факультет. Щиро скажу, що я про це не шкодую, і мені подобається те, чим я займаюся.
У 2001 році я закінчила школу у Привітному, а до 7 класу я навчалася у Локачинській школі. У 2006 році закінчила Рівненський інститут слов'янознавства за спеціальністю «Історія та іноземна мова. У 2008 році закінчила Сумський державний педагогічний університет імені Антона Семеновича Макаренка за спеціальністю «Управління навчальним закладом».
Читайте також: Павловичівські учні долучилися до Всеукраїнської акції «За чисте довкілля».ФОТОЗВІТ
– З чого розпочався ваш професійний шлях?
– Свою педагогічну кар'єру розпочала у 2009 році. Саме тоді стала працювати культорганізатором у Локачинському районному Будинку школяра (зараз Будинок дитячої та юнацької творчості, - ред.), тоді ж працювала за сумісництвом вчителькою історії П’ятикорівської школи.
З 1 січня 2011 року доля привела мене у Павловичівську школу. Я стала заступницею директора з навчально-виховної роботи, і вчителькою історії та правознавства. 22 лютого цього року я стала керівницею закладу.
Читайте також: У Павловичівській школі відбувся випускний вечір
– Які відчуття у вас були у перший день роботи, вже як директорки?
– Насправді, спочатку я себе некомфортно почувала, потрібно було звикнути. Приємно здивувалася, коли виграла конкурс, адже у той період я вже виконувала обов'язки директорки школи й була робота заступниці, а у школі саме тоді не було завгоспа, і це був нелегкий період.
Зрозуміла, що заступницею я більше працювала з учнями та педагогами, а директор — це як господарник, тут потрібно думати де знайти кошти, що підремонтувати, щоб були гідні умови навчання для учасників освітнього процесу, але водночас, залишалися й питання, які були й на попередній посаді.
Читайте також: У Павловичівській школі побували рятувальники. ФОТО
— Ви зараз продовжуєте вчительську діяльність?
— Звичайно, я викладаю історію та правознавство.
— Як вдається поєднувати ролі керівниці та вчительки?
— Я розумію, що коли приділяю більше уваги керівній посаді, то десь там губиться мій історик (з посмішкою, - ред.), а коли історії, бо це моє і я люблю проводити дослідження, то навпаки керівник.
Щодо досліджень, то я і зараз займаюся цією діяльністю, правда, у більш практичному спрямуванні.
Я вважаю, що керівну та педагогічну діяльність не потрібно розмежовувати, адже вчительський колектив більше поважає керівника, не тільки за те, що керівник спрямовує їхню діяльність, а й іде поруч з ними як учитель.
Читайте також: Надали дозвіл на зрізання аварійних дерев у Павловичівській школі
— Як вплинув карантин на роботу школи?
— Минулий рік був непростим як для дітей, так і для батьків і вчителів. Педагоги навчилися чогось нового, хто удосконалив себе працювати у Zoom та Classroom чи інших програмах. Мінусом – це те, що вчителі не змоги записати відеоуроки, адже для їх створення потрібне якісне обладнання. Тому кожен вчитель шукав для себе свій ресурс для роботи.
Для учнів – це можливість знайти більше інформації, адже з’явилося більше часу.
І звичайно, для батьків — це було викликом, тому, що їм було потрібно повторити, а й інколи вивчити матеріал, який вони ще вивчали у школі.
Зрозуміло, що дистанційне навчання не замінить очного, але я думаю, що всі справилися з ним.
Читайте також: У Павловичівській школі – нова директорка
— Розкажіть про взаємини у школі: як вдається налагоджувати контакти, що для вас у пріоритеті?
— Якщо говорити про школу, то для мене дуже важливо створити трикутник взаємин: «вчителі — учні — батьки». Якщо один елемент не дотягує, то не буде повного взаєморозуміння та контакту між усіма учасниками.
Головним завданням, вважаю, є збереження висококваліфікованого колективу, сподіваюсь на їх підтримку, що ми разом будемо розвивати нашу школу.
Важливо співпрацювати з батьками, долучати їх до життя школи, до виховних заходів, розповідати куди йдуть гроші, для чого потрібно робити ті чи інші речі, йти на співпрацю. Також беззаперечним є внесок батьків у виховання своїх дітей. Адже у сім’ї виховується ставлення дитини до навчання і школи, відповідальність та працелюбність, без яких не можна отримати якісну освіту.
Теж саме і щодо дітей, вважаю, що немає поганих учнів, адже кожна дитина є особистістю і ми маємо розвивати тільки гарні якості.
Читайте також: Павловичівська школа – у десятці найкращих Волині
— Поділіться успіхами школи, що вдалося цього року?
— Через пандемію, олімпіад, на жаль, не проводили, хоча наші діти дуже любили й завжди брали участь у них. Нам вдалося знайти себе в інших напрямках. До прикладу, ми поширили внутрішньошкільну спортивну роботу, почали проводити дні здоров'я, змагання зі стрільби.
Другокласники взяли участь у Міжнародному проєкті Всеосвіти «Бути громадянами», також учні стали учасниками американського волонтерського проєкту «USAID», про здоровий спосіб життя, де діти протягом п'яти днів отримували завдання і за дві години їх виконували, це було знайомство з учасниками, створення мапи громади, організування та презентування власного проєкту «Здоровим бути модно».
Вважаю, що участь у таких проєктах вчить працювати в команді та розуміти, що важливо допомагати та розуміти один одного.
Читайте також: Даринка Бондарук з Павлович творить дива на папері
— А чи функціонують зараз у школі гуртки?
— На жаль, ні. Діти відвідують Будинок дитячої та юнацької творчості, музичну школу у Локачах, секції футболу та боксу у Володимирі-Волинському. Цього року нам пообіцяли, що у нас будуть гуртки.
— Що плануєте змінити у школі найближчим часом?
— Дуже хочемо впорядкувати стадіон, хоч це і впирається в кошти, але ми обов'язково це зробимо, і зараз з вчителем фізкультури, Олександром Анатолійовичем, працюємо в цьому напрямку.
Ми зрізали старі дерева, які були в аварійному стані. Адже збереження життя дітей – це найголовніше. Дуже дякую усім хто долучився до цього, адже тут і батьки виступали спонсорами, і вчителі. Усі допомагали та підтримали
У планах є й пофарбувати паркан, адже, як кажуть: «Театр починається з гардероба», а у нашому випадку — школа з паркану, зовнішнього вигляду.
У майбутньому плануємо відремонтувати коридор головного корпусу, хочеться його усучаснити. І звичайно, побудувати внутрішній санвузол у цьому ж корпусі, і є усі шанси, що це вдасться реалізувати.
Питанням номер один у нас залишається створення централізованого опалення школи, яке підтримує й Оксана В’ячеславівна Нерода (колишня директорка школи, нині керівниця гуманітарного відділу Затурцівської громади, - ред.) і Юрій Вікторович Ковальчук (голова Затурцівської громади, - ред.). Спільними зусиллями наша школа в черговий раз, потрапила до програми Державного фонду регіонального розвитку. Надіємося та вболіваємо усією громадою на успішний її результат.
Читайте також: Павловичівські школярі побували на фестивалі «Misterium Boże Narodzenie»
— Чи будуть якісь зміни у Павловичівській ЗОШ наступного року, зокрема, чи не скорочуватимуть класи?
— На початку квітня у нас були громадські обговорення, запросили батьків, голову громади, керівницю гуманітарного відділу, старосту села. Ми обговорювали майбутнє школи.
Спільно з батьками ми вирішили, що продовжуємо себе, як ліцей. Ми вже затвердили статут школи і називаємося заклад загальної освіти «Павловичівський ліцей».
Читайте також: У Павловичівській школі зустрілися випускники
— Які у вас три головні критерії у якості освіти?
— Дитина на першому місці. Потрібно дивитися на кожну особистість, дітей треба не лише навчати правил і давати знання, а й соціалізувати, аби в майбутньому вони вміли застосувати все вивчене у житті.
По друге — важливо бути сучасним та досвідченим. Усім учасникам нашої шкільної родини потрібно постійно вчитися, адже завжди є щось нове і цікаве, але і про старе потрібно не забувати. Потрібно піклуватися про тих, чий успіх і доля залежить від мене. Це й колектив школи, й учні. Я повинна виправдати їхню довіру.
По третє — створення безпечного середовища для дітей, а саме: якість міжособистісних взаємин, де є довірливе спілкування, доброзичливість, толерантність, де є допомога та підтримка, пізнання та діяльність, наступне — це відсутність та запобігання будь-яких проявів насильства, дотримання норм інформаційної, соціальної, психологічної безпеки.
Сподіваюся на гарне майбутнє нашого закладу, адже спільними зусиллями з учителями, батьками та учнями всі задуми будуть втіленні в життя.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром