Історія на пагорбі. (Не)відомий Загорівський монастир
Ця могутня колись споруда тепер дивиться на два Загорова, Новий і Старий, сліпими незаскленими отворами, які колись називалися вікнами. Загорівський монастир побудований традиційно на високому пагорбі. Це місце колись давно вважали святим. Наскільки давно, історики не визначили й досі.
Так, року закладення фундаменту та початку побудови монастиря достеменно ніхто не знає. Офіційно перша писемна згадка про святиню датується 1556 роком, хоча місцевий вчитель історії Ігор Баран, який знає про монастир усе, знаходив і давнішу – 1500 року.
Читайте також: Фрагменти з історії монастиря у Загорові
Відомо, що дзвін для святині пожертвував у 1492 році шляхтич Олександр Загоровський. Саме його фамілії належало і село, і монастир, в якому він будувався.
Ігор Баран каже, що є підстави вважати монастир одним із чотирьох найстаріших, які функціонували в часи Київської Русі. Все тому, що у першоджерелах є згадка, датована 1071 роком, опис якої багато в чому збігається і вказує саме на цю споруду. Щоправда, сам історик це припущення піддає сумнівам, бо згадка ця може стосуватися і Зимненського монастиря.
Читайте також: Старі фотографії церков Локачинського району
Споруджували величну будівлю у три етапи. Перший, як припускають, розпочався в першій половині ХІІІ століття. Під час другого, яким керував магнат Загоровський, стару церкву почали розбудовувати, і її приміщення стало фактично виконувати роль престолу. Сталося це в другій половині XVI століття. Тоді ж звели також дерев’яний монастирський корпус.
Про Загорівський монастир ми говоримо не тільки як про релігійний, а й як про потужний культурний осередок. Його іконостас разом з учнями створював відомий іконописець Йов Кондзелевич. Відомо, що ієромонах бував тут двічі – 1596 і 1622 років.
Читайте також: Сліди іконописця Йова Кондзелевича у Локачинському районі
Пізніше цей іконостас перевезли до Вощатинської церкви, зараз же відреставровану його версію можна побачити у Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького.
Працював тут також відомий острозький художник Брендель. А ще в монастирі довгий час перебували волинські першодрукарі. Проте жодної друкованої книжки з його стін так на світ і не вийшло, лише рукописні. Для їх створення тут розгорнули цілу майстерню-скрипторій.
Третій, і, мабуть, найбільш масштабний етап розбудови почався тоді, коли остання спадкоємиця роду Загоровських Катерина взяла шлюб з представником польської шляхти Войцехом Чацьким, тим самим фактично обірвавши династію Загоровських.
Читайте також: Волинське кохання Мазепи або прекрасна Олена з Загорова
Цікаво, що Чацькі були католиками, тож вирішили піддати споруду стилю, типовому для католицьких церков. Приміщення зробили вищими та розширили, дерев’яний корпус перетворили на мурований.
Читайте також: Від Порицька до Павлівки: п’ять століть самобутності
Монастир декілька разів ставав предметом міжконфесійної боротьби. До 1719 року тут сповідували православ’я, згодом прийняли унію. У 1824 році парафіяни знову повернули святині статус православної.
І майже через століття, у 1921 році, нечисельна місцева католицька громада, яка складалася з декількох десятків осіб, зробила монастир католицьким. Проте такий устрій тривав недовго, – до 1939 року. Відтоді і дотепер до храму приходять молитися православні.
Трагічною датою в історії монастиря червоніє 1943 рік. У вересні вояки УПА зійшлися тут в запеклому бою з німецькими військами. Есесівців було більше тисячі, упівців – 44 хлопці. Для оборони вони мали тільки один гранатомет та чотири кулемети.
Читайте також: У Загорові проти 44-х повстанців кинули близько 400 осіб
За даними істориків, менш як півсотні вояків вбили 540 солдатів німецької армії, ще 700 вдалося поранити. За офіційною інформацією, загинуло в стінах Загорівського монастирю або під ними 29 упівців. Решті нібито навіть вдалося вирватися з нацистського оточення.
Історія бою неймовірна. Але факти залишаються фактами.
Саме під час легендарного бою монастир зазнав значної руйнації. Більша його частина тримає на собі незагоєні сліди війни і досі, а тому досередини потрапити складно – будівля в аварійному стані, зі стелі сиплеться цегла.
Читайте також: Поруйнована історія: пам'ятки Нового Загорова та Кисилина
Вхід у пам'ятку закритий, адже вона руйнується і її відвідини можуть стати небезпечними для туристів. Попри те, що в Загорові щороку відбуваються акції вшанування загиблих воїнів УПА, коштів на реставрацію чи хоча б консервацію пам'ятки не виділили, хоча обіцяють постійно. Скільки ще величні руїни колись могутнього монастиря зможуть протистояти чиновницькій байдужості – невідомо.
Читайте також: У Старому Загорові встановили пам'ятний знак
Зараз на величезній колись території монастиря височіє тільки одна з його трьох церков – храм Різдва Пресвятої Богородиці. Частину його відреставрували на цілком сучасний манер. Тепер тут відбуваються служби, і, якби не друга його частина, – така собі жива рана, яка осипається, валиться і ростить на залишках свого даху дерева, можна було б і не знати, свідками скількох подій були ці стіни.
Читайте також: Куди поїхати на Волині: Затурці – Новий Загорів – Кисилин. #ЕКСПЕДИЦІЯ
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром