Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Локачинська центральна районна лікарня
Локачинська центральна районна лікарня

«Скоро не буде чим платити зарплати». Як проходить медреформа в Локачинській лікарні

10:07 16.08.2020
1697

Більшість проблем, пов’язаних з медичною реформою у Локачинській центральній районній лікарні, виникли через недофінансування.

Через це деякі відділення зазнали змін, а в майбутньому частина з них може закритись взагалі.

Також додала клопоту не завершена адміністративна реформа та пандемія коронавірусу.

Про вплив медреформи на лікарню «Район.Медицина» розповів головний лікар Олег Франчук.

Пологового відділення нема, а пологи – бувають

«На мою думку, медицина була чудова, тільки недофінансована. На теперішній час коштів на неї не збільшилось, просто проводиться оптимізація. Якщо грошей залишилось так само, то для того, щоб покращити умови і збільшити заробітну плату, потрібно зменшити кількість структурних підрозділів і працівників», – переконаний головний лікар Олег Франчук.

Читайте також: «Плюсів більше, ніж мінусів». Як відбувається медреформа у Ратнівській районній лікарні

Так дитяче відділення об’єднали з відділенням патології вагітних. Лікар жартує, що це як «Охматдит», тільки міні-варіант.

Гінекологічні хворі перебувають в хірургічному відділенні.

Через коронавірус тимчасово закрите неврологічне відділення, а ці пацієнти лікуються в терапевтичному.

До слова, оптимізація в Локачинській ЦРЛ розпочалась ще до старту медичної реформи.

5 років тому тут через недофінансування та зменшення кількості пологів закрилось пологове відділення. Жінки їдуть народжувати у Володимир-Волинський та Луцьк.

Втім, бувають випадки, коли жінки народжували в Локачах, бо везти породіль в інші заклади було запізно. Пологи приймав акушер-гінеколог Василь Ковалик.

«Якщо їхати далеко або взимку замело дороги, породіль можуть привезти до нас. Мусимо допомагати. Зараз нема акушерок, які могли б допомогти, тому в таких випадках доводиться справлятись самому, – розповідає Василь Ковалик. – Коли чую, як під час пологів помирають жінки, то розумію, що таке може статись скрізь. У цьому небезпека для пацієнток…»

Решта відділень, а це хірургія, інфекція, реанімація, продовжують працювати.

Проте Олег Франчук прогнозує, що якщо фінансування до кінця року не збільшать, три відділення під загрозою закриття. Мова йде про дитяче, хірургічне та інфекційне. На останнє районна рада виділила 180 тисяч, аби не закривати його зараз.

Читайте також: «Без підтримки місцевих бюджетів було б скрутно»: як у Горохівській лікарні відбувається реформа

Під знаком питання також реанімаційне відділення, яке потребує значного фінансування.

«Молодь не хоче працювати у маленькому райцентрі»

У лікарні готують інтернів з анестезіології, терапії, травматології, хірургії, невропатології, педіатрії та гінекології.

У районі працює програма підтримки молодих лікарів, яка передбачає щомісячні доплати до заробітної плати до 50 %.

Крім того, є вільні квартири для заселення, де зможуть жити молоді спеціалісти.

«На жаль, у молоді нема бажання працювати у маленькому районному центрі, як Локачі», – каже головний лікар.

Наразі 40 % лікарів у медзакладі – пенсійного віку.

«Це люди «старої закалки». Якщо молоді лікарі відпрацьовують зміну і все, то старші відповідальніше ставляться до роботи», – каже Олег Франчук.

У багатьох закладах лікарі проходили спеціалізацію – на дитячих офтальмологів, хірургів, отоларингологів тощо. У Локачинській лікарні такої практики не було.

Читайте також: Надання послуг – за євростандартами: як Любомльська лікарня влилася в другий етап медреформи

«В Америці кажуть, що спеціалізація стала настільки вузькою, що спеціаліст з правого вуха не дозволить заглянути в ліве вухо… Нашу медичну освіту теж чекають зміни. Термін навчання планують збільшити. Скоро будемо вчитись до пенсії», – жартує.

Щодо скорочень – цього року звільнили двох медичних реєстраторів.

Інших кадрових змін поки не планують.

Нестача коштів – мільйони

Перший квартал 2020 року Локачинська лікарня фінансувалась за кошти медичної субвенції. З квітня нараховуються кошти від Національної служби здоров’я України.

Також лікарня отримує кошти від місцевих бюджетів.

У 2020 році заклад недофінансований на 4 200 000 гривень.

Бюджет за НСЗУ на 9 місяців становить майже 11 мільйонів. З місцевих бюджетів надійшло 1 мільйон 700 тисяч, а за медичною субвенцією – понад 4 мільйони.

«Цього року через пандемію активізувались і громади, і підприємства, і окремі люди. Благодійні внески становили понад 350 тисяч. Крім того, надійшло на понад мільйон гривень допомоги у вигляді деззасобів та засобів індивідуального захисту», - розповідає головний лікар.

З його слів, ситуація з зарплатами абсурдна, бо практично всі в лікарні отримують мінімальну заробітну плату.

«Якщо первинна ланка пройшла успішно реформування і там збільшились заробітні плати, то вторинна ланка такого немає. Недофінансування за минулий місяць по заробітній платі становить 350 тисяч гривень. Настане такий момент, коли дійсно не буде чим платити зарплату», – прогнозує Олег Франчук.

Читайте також: Як працюють Рожищенська «первинка» й «вторинка» в умовах реформи. ФОТО

Додає, що медицина з гуманітарної сфери переходить в комерційну, бо заклад повинен заробляти на себе.

При цьому, на думку головного лікаря, втрачається поняття про благо пацієнта, оскільки лікарні надаватимуть ті послуги, які їм вигідніші, а не всі, які хотів би отримати пацієнт.

«Щоб підписати ковідний пакет, потрібні анестезіологи»

Локачинська лікарня не потрапила ні в першу, ні в другу хвилю боротьби з коронавірусом, але пацієнтів з підозрою приймає. Минулого місяця таких пацієнтів було шестеро. У жодного не підтвердився діагноз.

Перша пацієнтка з підтвердженим коронавірусом з’явилась у стаціонарі в травні. За надання їй допомоги лікарня отримала кошти від НСЗУ, а за всіх інших пацієнтів – ні.

«Це не правильно, бо заклади, які підписали ковідні пакети, отримують додаткове фінансування за лікування хворих на коронавірус, а ми ні. Щоб підписати такий пакет, треба мати чотирьох лікарів-анестезіологів. У нас їх нема», – пояснює Олег Франчук.

За кошти благодійників у лікарню придбали наркозно-дихальний апарат.

Цей апарат потрібний і для того, щоб надавати допомогу хворим на коронавірус, і щоб виконати вимоги НСЗУ щодо наявного обладнання.

Читайте також: Без стоматологів, але з паліативною допомогою. Як працює Турійська лікарня в умовах медреформи

Цього року зробили безперебійну подачу електроенергії на інфекційне відділення, аби апаратура працювала без збоїв.

Це особливо важливо, коли є пацієнти, підключені до апаратів штучної вентиляції легенів. У лікарні був момент, коли до ШВЛ були під’єднані одночасно три людини.

Через нестачу відповідних спеціалістів не вдалося підписати також психіатричний пакет та пакет з допомоги пацієнтам з ВІЛ/СНІД.

Локачинська ЦРЛ уклала договори з Національною службою здоров’я України за 5 пакетами: хірургічна допомога, стаціонарна допомога без хірургічних втручань, амбулаторна та паліативна допомога, фіброгастродуоденоскопія.

Робочого відеогастроскопа наразі в закладі нема, тому обстежень не проводять.

Поки що «усім районом» збирають кошти на його придбання. Потрібно близько 600 тисяч гривень. У місцеві громади лікарня скерувала листи про допомогу.

«Спочатку потрібно провести адміністративну реформу, а тоді – медичну»

Керівник закладу каже, що з громадами співпраця хороша, але є свої нюанси.

З бюджетів ОТГ мають виділити кошти на пільгове амбулаторне лікування жителів з психоневрологічними захворюваннями.

Якщо кошти не надходять, у лікарні змушені відмовляти у виписці рецептів на безкоштовні ліки.

«Психіатричних пацієнтів є досить багато. Якщо колись вівся диспансерний нагляд за такими людьми, то зараз він відмінений. У нас є психіатр, налагоджена співпраця з поліцією. Поліцейські затримують таких пацієнтів у різних станах, часом вони становлять загрозу іншим», – розповідає Олег Франчук.

У Локачинському районі є громади, жителі яких їздять лікуватись у медичні заклади різних районів.

Наприклад, частина жителів Війницької громади лікуються у Володимирі, частина – у Локачах.

Читайте також: Як медреформа змінила Шацьку районну лікарню. РЕПОРТАЖ​​​​​​​

Цікава ситуація також у Затурцівській громаді. Жителям до Луцька та Локач їхати однаково, крім того, поблизу є Торчинська лікарня.

У таких випадках виникає питання, скільки кошів мають виділяти з бюджетів громад на Локачинську лікарню, а скільки – на інші.

«Спочатку потрібно було б провести адміністративну реформу, а далі братись за медреформу», – вважає Олег Франчук.

Із закупівлями – проблеми

Головна медсестра Галина Лялька розповідає, що медична реформа вплинула на організацію робочого процесу.

Вона відповідає за закупівлю деззасобів та засобів індивідуального захисту.

Зараз ці закупівлі відбуваються через електронну систему ProZorro.

«Раніше було простіше щось закупити. Зараз це довго, хоча дешевше», – пояснює Галина Лялька.

Раніше отримати замовлене можна було за тиждень-півтора, зараз може пройти і місяць. Лікарня співпрацювала з мережею аптек, яка допомагала доставити необхідне до самого закладу.

«Щоб купити лабораторні реактиви, ми двічі проводили торги, але ніхто не взяв у них участь. А час іде… Ми маленька установа, тому не можемо закупляти велику кількість, ми виставляємо мінімум. Може, через це з нами не хочуть працювати…» – додає головна медсестра.

Труднощів додає також пандемія коронавірусу. Галині Ляльці потрібно було по-іншому організовувати чергування медсестер.

Оскільки тимчасово деякі відділення закриті, частина працівників пішла у відпустку без збереження заробітної плати.

«Крім медичних, є будівельні проблеми»

В лікарню надійшов лист від НСЗУ, у якому йдеться про те, що наступного року заклад повинен відповідати вимогам щодо інклюзії.

Приміщення повинні бути доступними для людей з інвалідністю, мають бути відповідно облаштовані не тільки входи та сходові клітки, а й палати, туалети, душові кабінки

«Державні будівельні нормативи – 2017 року, а наше приміщення будувалось в 70-х роках. Тому буде дуже важко виконати ті нормативи. Тому в нас є проблеми не лише медичні, а й будівельні», – каже Олег Франчук.

Додає, що як керівник лікарні намагається відповідати вимогам НСЗУ, але часом практично це дуже важко.

Як-от, не уявляє, як можна організувати на сходах додаткову площадку для людей на візках.

«Хочеться вкладати кошти в благоустрій та інтер’єр, але їх нема. В цьому кабінеті з 70-х років нічого не змінилось. Добре, що вдалося замінити вікна та двері. Але інтер’єр в лікарні бажає кращого», – додає лікар.

Щоб вступ у реформу був м’якшим, Олег Франчук домовився із постачальними інформаційної системи про відтермінування платежів.

Таким чином оплату за робочі місяці проводитимуть протягом 5 років.

У лікарні закупили також програму, яка розраховує вартість послуг. З її допомогою хочуть вирахувати адекватні тарифи на платні медичні послуги, оскільки теперішні не покривають усіх витрат.

«Проблем не було б, якби було фінансування. Нашому закладу важко дається все», – додає Олег Франчук.

































Наталя ХВЕСИК

Фото Ірини КАБАНОВОЇ

Коментарі
20 вересня
Сьогодні
Вчора
18.09.2020
17.09.2020
16.09.2020