Різдвяні віншування: «Загорівчанки» підкорюють серця і в режимі онлайн

23 Січня 2021, 09:38
5457

На Волині небагато знайдеться населених пунктів, де так трепетно берегли б народні традиції, як це роблять у моєму рідному Загорові.

Фольклор з усіма його місцевими особливостями та колоритом – це давня візитівка села. Уміння до тонкощів відтворити на сцені звичаї та обряди своїх предків тут передається з покоління в покоління.

«Учасники нашого колективу змінюються, а традиції – вічні, їх бережемо і примножуємо. «Обрубати» загорівське коріння просто неможливо. Любов до пісні, обрядів, незвична місцева говірка – це те, що на генетичному рівні нам передалося від дідів-прадідів» – каже керівник фольклорно-етнографічного ансамблю «Загорівчанка» Василь Бугайчук, який вже багато років плекає таланти серед місцевих школярів.

2


2

До слова, цю відповідальну естафету ще у 2009-му перейняв від своєї тещі Наталії Кущ – засновниці згаданого ансамблю. Нині «Загорівчанка» діє на базі місцевої школи при районному Будинку школяра. Бугайчук працює керівником відповідного гуртка, успішно поєднуючи цю роботу із основною – вчителя музики. Будні цього досвідченого педагога проходять в постійному творчому пошуку. На роботі він практично не випускає з рук баяна, беручи участь в підготовці усіх культурно-масових заходів.

«Талановитих дітей у нас дійсно чимало. Забувши про мобілки та інші гаджети, учні п’ятих-одинадцятих класів із задоволенням відвідують репетиції. На місці не стоїмо: постійно розучуємо щось нове… І це не тільки багатьма забуті народні піснеспіви, які колись були популярні в Загорові, а й обрядові сценки – от як Колодка, Коровай, Посиденьки, Викуп молодої, Загорівські сходки. Учасники освоюють і хореографічні елементи, вправно витанцьовуючи Яблучко, Нареченьку, Подиспанець, Загорівську польку. Навчає дітей колишніх танців моя дружина – Надія Валеріївна», – розповідає Василь Петрович, згадуючи теплим словом активістів ансамблю різних років.

2

1

Ольгу та Юрія Ребруків, Тетяну Сибистиянюк, Андрія Бережного, Анну Шиц. Виступав цей фольклорно-етнографічний ансамбль не тільки у своєму селі, а й на районній та обласних сценах. Загорівська діалектична говірка разом зі старовинним вбранням створюють неймовірну атмосферу, переносячи глядача у далекі шістдесяті-сімдесяті роки.

«Нам важливо до тонкощів передати дух тих часів – побут, традиції предків, тож навіть сценічні костюми підбираємо відповідні. Старовинні вишиванки та блузи, галіфе, хромові чоботи, жупани діти знаходять у бабусиних куфрах чи на горищі. А щодо наявного репертуару, то пісні та діалоги в обрядових сценках спеціально розбавляємо загорівськими словечками» – говорить.

1

1

Власне, саме самобутність творчого колективу зіграла не останню роль і у його недавній перемозі в обласному конкурсі колядок та щедрівок, який відбувався дистанційно.

«Діти вже скучили за сценою. У свята ми завжди ходили в селі від хати до хати колядувати, а в останні роки – то і в Локачі їздили (нас в різних держустановах радо зустрічали). А нині, через карантинні обмеження, такої можливості просто не було. Тож із задоволенням взяли участь в заочному конкурсі «Ой, радуйся, земле». Короткий восьмихвилинний ролик із різдвяними віншуваннями відзняли у шкільній світлиці, яка стилізована під колишню сільську хату. Авторитетне журі високо оцінило наші старання, присвоївши «Загорівчанці» друге місце», – підсумовує нашу розмову Василь Бугайчук.





2

2

2

Павло КОСТЮЧКО

Фото із архіву «Загорівчанки»

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39