Добираємось до райцентру: зимовий шлях від П'ятикор до Локач. ФОТО
Завжди дивуюсь місцезнаходженню села П'ятикори відносно районного центру. Адже, від одного населеного пункту до іншого навіть не «рукою подати» –вони... як єдине ціле. І якби не дорожній вказівник з написом «Локачі», то одразу й не зрозуміла б, що ступила уже на територію селища.
На те, щоб подолати шлях від початку центральної вулиці Локачинської, що в П'ятикорах до початку Локач (вулиця Горелова), я потратила якихось півгодини. Й хоча морозний вітер пронизував до дрижаків та було дуже слизько, у П'ятикорах по обіді, на диво, було людно: діти зі школи добиралися додому, дорослі - хто так які справи мав, а хто вже з роботи йшов...
Дорога центральної вулиці, де мала змогу спостерігати активний рух транспорту, чиста і суха. А от на узбіччя навіть ступити страшно – там суцільний лід. Такими ж виявилися прилеглі вулиці. І як була приємно вражена, коли побачила, що одну з вулиць працівники вже посипають піском, залучивши до цієї роботи техніку. Отож, впевнена, що усі незручності, створені природою, до вечора були усунуті.
Мешканці села привітні, діти зацікавлено проводять поглядом, придивляючись до мене як нетутешньої, але також мило вітаються ще й позують на камеру. П'ятикори, злегка забілені сніговим покровом, просто живуть своїм звичним життям. І зимовий холод та заліденілі стежини не є завадою для цього.
Людмила МЕЛЬНИЧУК
Фото автора
Коментарі