Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Заробітки заробітками, а душа тягнулась до прекрасного…» – чим гордиться викладач музшколи – бандурист Вадим Лоборчук

14:45 25.04.2019
1089

«Креативний, цілеспрямований і надзвичайно талановитий» – так відгукуються колеги про викладача дитячої музичної школи по класу бандури Вадима Лоборчука.

Молодий педагог з Окорська тут працює лиш півроку, проте встиг себе зарекомендувати з найкращої сторони – і як сольний виконавець-бандурист, і як наставник. Не дивно, що його вихованці вже ставали лауреатами кількох мистецьких конкурсів.

До того, як влаштувався цю на роботу, недавній студент факультету музичного мистецтва Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, близько року перебивався тимчасовими заробітками в Польщі. І хоча в сусідній країні заробляв добре, душа постійно тягнулась до прекрасного, а пальці – до улюбленого музичного інструменту.

«Раніше я вже трохи працював в галузі культури у Луцьку, але якось швидко «перегорів». Тож це друга спроба повернутись у цю професію, і поки що мені усе подобається» – каже Вадим Лоборчук.

Клас бандури в Локачинській музичній школі нині відвідує 9 вихованців з різних куточків району, яких Вадим Миколайович двічі на тиждень навчає інструментальної гри та вокалу. І хоча це діти різного віку (від семи до п’ятнадцяти років), підхід до них знаходить легко. З кожним учнем працює окремо: одне заняття, як і у звичайній школі, триває 45 хвилин. Включає воно теорію і практичні навики.

Змусити видавати гарну мелодію понад п’ять десятків струн, які розміщенні дуже близько одна до одної – завдання для початківців не з простих. Тож дуже важливо, наголошує мій співрозмовник, щоб учні працювали ще й вдома.

«Виконання додаткових завдань допомагає відшліфувати техніку гри, «набити» пальці, а це у нашій справі 50 відсотків успіху. У процес навчання включалися і батьки вихованців, бо зі сторони краще видно, чи правильна постановка рук у юного музиканта, яке звучання при цьому» – говорить далі.

До слова, з п’ятнадцяти наявних у музшколі бандур – більшість до приходу нового викладача були в неналежному стані. Аби це виправити, Вадимові довелося добряче потрудитись… Чистив, замінював струни, налаштовував – і все для того, щоб у кожного учня на час навчання (триває воно 6 років) був окремий музичний інструмент. Під індивідуальні розміри Лоборчук виготовляє для дітей і спеціальні насадки під нігті, які дозволяють не лише добитися кращого звучання, а й попереджують натирання мозолів на ніжних дитячих руках під час гри (кошти на необхідні матеріали виділяє дирекція закладу).

Кобзарське мистецтво для цієї творчої людини – дійсно не пустий звук. Неодноразово виступаючи на районній сцені, Лоборчук віртуозним виконанням пісень-дум, от як «Кров людськая – не водиця» Платона Майбороди, підкорив не одне серце. Приймають активну участь у творчому житті школи і його учні. Деякі з них вже мають визнання і за межами району. Так, Віталій Ящук взимку виборов третє місце в обласному конкурсі виконавців на бандурі серед учнів мистецьких шкіл, який проходив у Волинському державному коледжі культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського. А нещодавно цей же учень та ще одна підопічна Вадима Миколайовича – Агнеса Гоздецька, стали лауреатами ІІ премії на ХХІ Міжнародному конкурсі «Понтійська Арена», що відбувся у столиці.

Першим успіхам учнів Вадим Лоборчук радіє. Каже, що це хороший старт, і обов’язково будуть інші досягнення, бо на Локачинщині талановитих дітей дійсно багато.



Павло КОСТЮЧКО

Коментарі
22 серпня
Вчора
20.08.2019
19.08.2019
18.08.2019
17.08.2019
16.08.2019
15.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин