Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Як пройшов фестиваль-конкурс «Волинська княжна», де перемогу виборола локачанка

09:00 29.05.2019
774

Закохатися у лютого ворога свого чоловіка… Померти від свекрушиної отрути… Доглядати за коханим, хворим на рак… Таємно мріяти про дітей і не могти завагітніти…

Усе це – про жінок, які залишилися між рядками історії. Вони були дружинами князів, коханками королів, опорою цілих імперій… Проте історія, про яку пишуть у книгах – це здебільшого історія воєн та завоювань, історія чоловіків. А чим жили у цей час княгині і королеви?.., – пише Перший.

Про кілька жіночих доль, що стояли за володарями могутніх країн Середньовіччя, розповіли учасниці шостого фестивалю-конкурсу «Волинська княжна-2019». За умовами конкурсу, кожна дівчина повинна була перевтілитись в якусь історичну постать і розповісти її історію життя.

1. Ядвіга Анжуйська – Ірина Матюк із Любешівської ОТГ

Королева Польщі Ядвіга Анжуйська (1374-1399) відома більшості зі шкільної програми. Її шлюб із литовським князем Ягайлом став основою Кревської унії – приєднання литовських і руських земель до Польщі.

«У той час в Польщі заборонялося, щоб жінки сходили на престол, і Ядвіга була коронована королем. Це мало показати, що вона є повноцінним монархом, а не дружиною короля. Ця жінка – єдиний король Польщі жіночого роду», – розповіла Ірина Матюк про свою героїню.

Попри статус «короля» Ядвіга насправді була маленькою дівчинкою. Коли виходила заміж за Ягайла, їй було… лише 12. Наречений – вдвічі старший, не розмовляв жодною із відомих Ядвізі мов та вже встиг нажити репутацію гуляки. Юна дівчинка, яка любила пишне вбрання і розваги, з’явилася на власному вінчанні у чорній сукні без жодної прикраси.

Шлюб Ядвіги та Ягайла змінив історію Європи, заснував нову династію Ягеллонів, яка правила в Європі майже два століття. Та в жіночу долю Ядвіги не приніс ні кохання, ні щастя, ні радості материнства…

2. Барбара Циллі – Оксана Турко із Люблинецької ОТГ

Королева Барбара Циллі (1395-1451) – дружина германо-римського імператора Сигізмунда І Люксембурга.

«Я була вигідною партією для майбутнього правителя Римської імперії… він був старшим за мене на 20 років. Наше сімейне життя – це буремні роки завойовницьких війн, тому велику його частину ми провели окремо. Наші відносини – це простір, де ми були близькими і водночас зберігали незалежність», – розповіла «княжна».

Королева Барбара вміло управляла частиною імперії, а саме – Угорщиною, поки чоловік займався іншими тронами. Жінка цікавилася алхімією, сама готувала ліки і найбільшою її мрією було знайти рецепт еліксиру молодості.

3. Анна Кобринська – Юлія Кравчик із Колодяжненської ОТГ

Анна Кобринська (?-1516) – жінка, на якій обірвався славетний литовський княжий рід Кобринських, нащадків князя Гедиміна.

У день весілля княгині Анни Кобринської із князем Бельським мав відбутися замах на короля Казимира IV. Через це нареченому довелось втекти до Москви. Анна 14 років марно намагалася отримати дозвіл виїхати до нього.

«Я – жінка, котра недобре знала себе, не пізнала радощів материнства і шаленості в коханні з чоловіком. Я відчувала суперечливі емоції, пишучи поезії, і бажала зрозуміти, що відчуває жінка при надії… Коли бачить своє немовля, обіймає його, цілує… Я про це читала тільки в книжках, потайки від усіх. Я знала тільки те, що можна мати себе і не мати нікого», – розповіла героїня Анни Кобринської.

4. Софія Гольщанська – Юлія Бєлали із Луцька

Четверта і остання дружина короля Ягайла Софія Гольшанська (1405-1461) вийшла заміж за монарха у 17-річному віці. На той час самому королю уже було 74.

«І хоч між нами така різниця, я його дуже кохаю, свого великого воїна. Я подарувала коханому двох синів і один із них – Казимир – теж став королем», – розповіла «Софія Гольшанська».

5. Марія Дмитрівна Шемяка – Світлана Хамежук із Локач

Марія Дмитрівна Шемяка (після 1436-1456) – дружина князя Олександра Васильовича Чарторийського.




. Тому і побудував свій замок в містечку Локачі», – розповіла жінка.

Марія Шемяка прожила коротке життя, проте встигла подарувати чоловікові двох дітей.

6. Барбара Радзивілл – Богдана Гапонюк із Цуманської ОТГ

Барбара (1520-1551) – із роду заможних литовських магнатів Радзивіллів, стала дружиною першого монарха Речі Посполитої Сигізмунда ІІ Августа.

«В 18 років я вийшла заміж за сина впливового литовського магната Альберта Гаштольда – новгродського воєводу Станіслава. Але нам не судилося довго прожити разом і в 22 роки я стала вдовою… Через п’ять років таємно обвінчалася з польським королем Сигизмундом Августом. Відразу після вінчання я була змушена розлучитися з коханим на півроку», – розповіла «Барбара».

Їхній шлюб зрештою визнали, проте через чотири роки Барбара підозріло захворіла і померла. Існує версія, що її отруїла мати Сигізмунда королева Бона.

Про Барбару склали легенди як про «Чорну Даму». Мовляв, після її смерті король наказав чародієві викликати дух коханої в Несвізькому замку, де народилося їхнє почуття. І через сильну любов дух не зміг повернутися назад, а досі блукає коридорами замку.

7. Анна Ярославна – Марічка Муляр із Підгайцівської ОТГ

Великого князя Ярослава Мудрого історики назвуть «тестем Європи». Він одружив усіх своїх дітей із представниками європейських монархій. Донька Анна (бл. 1032-після 1075) стала королевою Франції – дружиною Генріха І.

«У яку варварську країну ти мене відправив? Це провінція у порівнянні з Києвом. Тут будинки – похмурі, церкви – потворні, а звичаї – жахливі. Ти казав, що французи – розумний народ, а вони навіть читати не вміють. Своїм весільним посагом я привезла книги, показала їх королю… Знаєш, що він мені сказав? «Я не священик, щоб стільки читати…» В Європі жоден король читати не вміє», – процитувала Марічка Муляр перший лист княжни Анни до батька.

8. Ольга Романівна – Ірина Зінчук із Вишнівської ОТГ

Ольга Романівна (?-після 1289) – дружина волинського князя Володимира Васильковича (племінник Данила Галицького). У шлюбі з князем прожила тільки п’ять років. Він був важко хворий, з описів у літописах історики вважають, що у князя був рак.

Помираючи, він залишив настанову: не примушувати Ольгу Романівну йти у монастир, а прийомну доньку Ізяславу – не видавати заміж через силу і попри волю княгині Ольги.

Окрім представлення в образі визначних жінок, учасниці фестивалю «Волинська княжна» демонстрували різноманітні таланти: співали, танцювали, читали вірші. За результатами усіх конкурсів журі визначило трійку переможниць:

Друга віце-княжна Волині – Богдана Гапонюк в образі Барбари Радзивілл.

Перша віце-княжна Волині – Ірина Зінчук в образі Ольги Романівни.

Волинська Княжна-2019 – Світлана Хамежук в образі Марії Дмитрівни Шемяки.




Коментарі
24 серпня
Вчора
22.08.2019
21.08.2019
20.08.2019
19.08.2019
18.08.2019
17.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин