Як у Шельвові навчаються в Новій українській школі

Ступивши кілька кроків коридором Шельвівської школи, куди нещодавно завітала, поглядом зустрілась із гостинним диво-сонечком.

Воно зручно вмостилось на дверях з написом «2 клас», демонструючи на яскравому промінні такі слова: «Заходь, у нас можна жартувати, дружити, навчатися, мріяти, міркувати, сумніватися, помилятися, сміятися», – пише журналістка Людмила Мельничук Богута.

2

Запросини казкового героя сподобались. До того ж мала на меті дізнатись про навчання другокласників та як працюється вчителю в умовах Нової української школи.

«Другий рік крокуємо за новими стандартами. Це непросто, але цікаво. Навчальний процес будуємо так, аби дитина почувалася у школі вільно, вчилася критично мислити, не боялася висловлювати власну думку, з радістю відвідувала школу. Важливими в умовах НУШ є також повага, довіра та партнерство у відносинах між вчителем, учнями та батьками. А опановують матеріал школярі нині граючись», – каже вчителька другокласників Галина Володимирівна Куліш.

2

Саме за грою (будували містечко за допомогою конструктора Лего) й застала гамірливу малечу. Поспілкувавшись, дізналась, що до школи вони люблять ходити, бо тут, як заявляють навперебій, - «весело і цікаво». Вісім маленьких учнів з Гранатова, Шельвова та Міжгір’я стали однією дружною шкільною сім’єю. Коли ж, бува, і виникає суперечка – до Галини Володимирівни за порадою спішать, або ж «Коло вибору» (на фото) допомагає вирішити проблемну ситуацію у відносинах.

2

У класній кімнаті другокласників гарно і затишно: розміщені у вигляді півкруга новенькі учнівські парти, сучасний вчительський стіл, комп’ютерне обладнання, на стінах – казкові та національні сюжети, різні «цікавинки», як-от: «Приклади долоньку – зарядись позитивом», розфарбовані «веселі» сліди, по яких любить стрибати дітвора, поблизу – килимки-пазлики та яскрава квітка, що «цвіте» собі посеред класу на підлозі, і навіть батареї для опалення, як не дивно, тут всміхаються веселковими кольорами.

1

Неабиякого комфорту дітворі додають і сім осередків: тематичний, ігровий, бібліотечка, куточок новин, відпочинку, усамітнення, творчості. Хоча щодо останнього осередку, то вчителька бідкається:

«Зовсім мало місця – лише полицю на одній із стареньких шаф можемо виділити для виставки дитячих робіт. Було б доречно стінку придбати. Проте наразі коштів немає».

1

Загалом, Галина Володимирівна сьогодні не нарікає на умови, в яких працює. Адже відчувається підтримка батьків, дирекції школи, керівників громади. Але, пригадуючи минулорічний старт, каже:

«Зовсім несолодко прийшлося. На відміну від того, що «сьогоднішні» першокласники забезпечені усім необхідним навчальним матеріалом ще до першого вересня, ми починали працювати, не маючи навіть зошитів та підручників. Одну частину їх отримали в жовтні, іншу – аж в листопаді. Робочі зошити закупили самостійно за згодою батьків, щойно вони з’явились в продажі. Цілий місяць від початку навчального року тоді чекали обіцяних парт та ноутбука. Інтернету у школі ще й досі нема. Конструкторського набору «LEGO Play Box» не було аж до листопада. Вчасно отримали, правда, «Шість цеглинок» - посібник для творчих занять, призначений для кожної дитини.»

Вже другий рік доводиться Галині Володимирівні працювати і без «методички». Її кожного дня творить сама. Вдома вишукує в Інтернеті потрібний програмний матеріал, зберігаючи на флешку, аби наступного дня використати на уроках. Радіє, що є можливість користуватись інтерактивною дошкою. Адже, без сучасних технологій, як каже, сьогодні – і дня не обійтись. Та й діти, за її словами, вже «не ті»: паперовою наочністю не зацікавиш.

1

І кожен день у дівчат та хлоп’ят, що вчаться за програмою НУШ, не схожий на інший. Розпочинають його обов’язково із ранкового кола, де вітаються, обіймаються, дарують компліменти один одному, обмінюються інформацією, ознайомлюються з планом роботи на день, виконують вправи, грають ігри. Відтак, створивши позитивну атмосферу в дружньому колективі, приступають до занять – живих та динамічних, з цікавинкою та без перевантажень, де можна експериментувати, ділитись враженнями, бачити незвичне у простих речах, помилятися, творити, мріяти… Так як і «обіцяло» казкове сонечко, запрошуючи в гості до другокласників.

1

1

На фото: миттєвості шкільного життя другокласників Шельвівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та їх наставника Галини Володимирівни Куліш

Людмила МЕЛЬНИЧУК