У Локачинській громаді обговорили як покращити співпрацю влади та місцевих жителів

У Локачах відбувся діалоговий захід «Напрацювання та удосконалення інструментів громадської участі в прийнятті владних рішень у Локачинській громаді». 

Зустріч відбулася у вівторок, 17 жовтня в приміщенні Публічної бібліотеки Локачинської селищної ради. На заході була присутня журналістка Район.Локачі.

На діалоговий захід запросили активних жителів, громадських активістів, молодь, представників влади та внутрішньо переміщені особи. Проводили дійство представники Волинського інституту права.

На початку заходу кожен учасник представився та розповів про себе та свою професію. Комунікаційний менеджер ГО «Волинський інститут права» Олександр Бугаєнко представив результати соціологічного дослідження рівня співпраці влади із активними жителями в громаді.

«Напередодні відбулось опитування активних жителів громади, представників бізнесу та влади. Переважно це жінки віком від 25 до 45 років. Більшість з опитаних мають вищу або професійну технічну освіту. Учасників опитали про те як співпрацює та комунікує влада громади з її мешканцями. Владу, у свою чергу, запитали як активісти співпрацюють і які активності є у громаді», — розповідає комунікаційний менеджер Олександр.

Соціальне дослідження:

Рівень громадської активності?

За опитуванням у Локачинській громаді 2,5 бали із 5 можливих. Це дуже низький рівень. Учасники анкетування зійшлись на думці, що мешканці громади не є соціально активними. Респонденти зазначили, що після повномаштабного вторгнення громада обʼєдналась навколо теми допомоги та волонтерства. Важливим моментом є те, що цих людей завжди обʼєднували якісь активісти, наприклад: директорка Локачинського ліцею, керівниця Будинку дитячої та юнацької творчості та працівники культури.

Причини, які перешкоджають соціальній активності? 

Перша причина це брак робочих місць, відтік молодого населення. Друга — Відсутність заохочення та виявлення активності як і з боку місцевої влади так і з боку суспільства. Третя причина — відсутність в громадських активістів відповідних навичок, вмінь та знань для створення ГО та написання проєктів. Також було зазначено, що страх демократії зупиняє цю активність.

Також опитані зазначили, що було б добре створити в громаді ГО або молодіжну раду. Але це має бути не штучно створено. Активні жителі громади повинні це створити і нести відповідальність.

Яким питанням приділяється недостатньо уваги від влади?

Стан доріг, транспортне сполучення, освіта, дозвілля, створення робочих місць, підтримка воїнів ЗСУ, екологія, благоустрій, безпритульні тварини. Також частково культура, медицина, укриття. Активісти також зауважили, що в громаді не вистачає дозвілля для дітей та молоді. Відсутність спортивної інфраструктури та гуртків.

Допомогу Збройним силам України громадські активісти вважають пріоритетом та зазначають, що потрібно більше уваги звертати на це питання. В свою чергу, представники органів місцевого самоврядування кажуть, що допомагають ЗСУ, але мають законодавчі обмеження щодо виділення коштів та звітування. Вони не завжди можуть вказати яку допомогу і скільки надали військовим.

Влада назвала проблеми якім недостатньо уваги приділяють громадські активісти. Більшість не змогли відповісти, адже як такої громадсьої активності немає та ГО відсутні. Деякі представники влади відповіли, що активісти мають сприяти згуртованості громади. Це має бути їхньою основною функцією. Також вони повинні впливати на прийняття владних рішень, але, в цей же час, потрібна підтримка влади.

Який стан взаємодії громади з владою?

Трішки про рівень довіри. Найбільший рівень довіри до старост, адже вони ближчі до людей та краще комунікують. 33 респонденти сказали що довіряють, 12 — не довіряють. Довіра над недовірою переважає до місцевих рад, але респонденти сказали, що не довіряють місцевим депутатам. Стосовно селищного голови — недовіра переважає над довірою. Причина частково в інформуванні. 

Інформування в громаді?

Інформування відбувається в основному у соцмережах: сайт селищної ради, сторінки представників органів влади, вайбер-групи сіл, сторінки комунальних установ і друковане видання. Основним джерелом щодо інформації в громаді є сторінки представників влади та сторінка Локачинської селищної ради.

Для мешканців такого інформування замало, адже не всі жителі мають рівний рівень доступу до цих джерел. Особливо це стосується літніх людей, які не завжди вміють користуватись інтернетом та соцмережами.

Представники органів місцевого самоврядування висловили думку, що інформування відбувається на достатньому рівні. На їхню думку, основною перепоною для жителів є відсутність бажання шукати інформацію.

В свою чергу, активісти висловили побажання, щоб влада була більш відкритою та комунікувала. Опитані наголошують, щоб влада інформувала про проєкти та плани попередньо.

Питання про консультування?

Більшість респондентів не обізнані щодо того, як відбувається консультування влади з мешканцями громади. Люди не знають інструментів якими можуть долучатись до владно-громадської взаємодії. Навіть є люди, які вважають що такого консультування немає.

Учасники фокус-групи навели на приклад консультування щодо оптимізації закладів медицини та зміни тарифів.

З приводу діалогів?

Після повномаштабного вторгнення діалоги жителів з владою найчастіше відбуваються через прямі звернення до представників. Це якісь зустрічі, де активісти звертаються із пропозиціями, заявами або скаргами. Учасники опитування розповіли, що діалог є складним і дали доволі негативну оцінку.

Представники влади зазначили, що вони завжди готові вислухати та очікують від громадськості більше активності в донесені своїх ідей і пропозицій.

Активісти яких опитали вважають, що влада не хоче їх чути та не є зацікавлена в підтримці їхніх проєктів. Для поліпшення діалогу респонденти пропонують проводити більше зустрічей з мешканцями громади. Також зазначають, що варто приділяти увагу не тільки Локачах але й віддаленим селам громади.

Респонденти запропонували створити робочі групи з числа активних громадян. Це має бути група активістів, яка б вносила пропозиції та відстоювала інтереси громадян.

Питання партнерства?

Респонденти декларують свою готовність долучатися на різних етапах формування місцевих рішень та працювати на етапі взаємодії у виконанні цих рішень. Активісти недостатньо обізнані про можливості та інструменти своєї участі. Це також є проблемою для виконання потреб місцевих жителів.

Старша викладачка кафедри політичних наук Українського католицького університету, кандидатка політичних наук, а також голова регіонального офісу Міжнародного фонду Оксана Дащаківська обговорила з присутніми проблемні питання громади та шляхи їхнього вирішення.

Кожен учасник заходу визначав «можливість» на «виклик» для своєї громади. Після цього опитування, методом голосування, присутні визначили декілька основних проблем та перспектив для Локачинської громади.

Пані Оксана розповіла про політичну стратегію за якою варто діяти. Стратегія включає девʼять етапів та використовувати для співпраці влади з громадськістю варто лише чотири:

• Інформування (набуття навичок, як це робити?);
• Консультування ( визначення цілі);
• Діалог (спілкування та пояснення для чого це потрібно?);
• Партнерство (співпраця для досягнення мети)

Основну увагу голова регіонального офісу Міжнародного фонд приділила створенню Органів самоорганізації населення. Оксана Дащаківська розповіла детально про цю структуру, розʼяснила її можливості та в чому полягає необхідність таких органів в громаді.

Разом із учасниками діалогового заходу жінка розробила стратегію створення ОСН на території Локачинської громади. Стратегію будували спираючись на чотири етапи, які вже згадували вище.

Під час заходу присутні представники влади та актив громади отримали нові знання, які планують використовувати в реальності.

Довідково: Органи самоорганізації населення – представницькі органи мешканців міста або їх частин, які створюються для вирішення окремих питань місцевого значення, це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у містах.

Захід реалізовується ГО «Волинський Інститут Права» в рамках гранту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині» та стало можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього проєкту/заходу/публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.