Захоплення Ірини Долинської з Локач переросло в професію і стиль життя

09 Листопада 2018, 16:50
Ірина Долинська 3310
Ірина Долинська

Не часто люди можуть похвалитись тим, що їх робота і хобі – єдине ціле. В Ірини Долинської з Локач це так. І коли відмотати її життєвий клубочок до років дитинства, то все, як каже, почалось із ниточки. Так-так, саме зі звичайної нитки, яка то слухалась у невмілих руках 6-річної дитини, а то, враз збунтувавшись, дивись та й заплутувалась у вузлик, показуючи свій непростий характер.

Ірина пригадує, як у такі моменти хотілось закинути це заняття. Але тут на допомогу завжди приходила мама. Вона казала:

«Вчися, доню, в тебе вийде, головне – бажання і терпіння. Все це тобі пригодиться в житті».

І ненька як у воду дивилася. Бо так і сталося. Рукоділля супроводжує пані Ірину впродовж всього життя. Спочатку воно було її захопленням. Пізніше – після закінчення Володимир-Волинського педучилища, перейшло у професійну діяльність. І ось уже майже три десятки років минуло відтоді, як вперше переступила поріг районного Будинку школяра в ролі керівника гуртків. І стільки ж часу діти із задоволенням біжать на її заняття, щоб навчитися майстерності працювати з ниткою.

Свої знання та вміння Ірина Іванівна залюбки передає дітворі на гуртках «В’язання спицями», «В’язання гачком», «Сувенір». А оце якось завітала до пані Ірини. Вироби, які побачила в її кабінеті, вразили. Це були дитячі іграшки, вази, корзинки та кошички з квітами, серветки, віночки, картини, мережива… Вони заявляли про себе вдало підібраними кольорами, акуратним виконанням, цікавою компо-зицією. І головне, що виготовлені з прос-того матеріалу – ниток, шпагату, пластику. Такі речі у нас завжди «під рукою» і не потребують великих затрат, щоб їх прид-бати. Тут головне бажання, наполегливість та вміння дати волю фантазії.

Дивилась я на серветку з «бурштином» і не вірила своїм очам, що таку красу можна створити із звичайного кольорового пластику та ниток. Вдалою прикрасою інтер’єру навчальної кімнати також є витончені та стильні вироби зі шпагату. Вони є дуже популярними на сьогоднішній день. А ще приглянулась філігрань зі шпагату. Такі поробки дихнули новинкою та мали елегантний вигляд.

Діана Міщук, яка якраз прибігла на заняття, розповідає про своє захоплення так:

«Гуртки відвідую з великим задово-ленням. Багато вже навчилась в Ірини Іванівни. Нещодавно виготовила вазочку із шпагату і подарувала мамі. В кожну роботу треба вкласти чимало старань, але воно того варте, бо зроблене своїми руками. І це тішить.»

Не одне покоління дітей навчила рукоділлю пані Ірина. Пам’ятає всіх своїх вихованців. Пригадує, що одними з найбільш активних були Таня Котушко, Оксана Демчук, Світлана Нещадим, Олена Ткачук. Хоч вже і пройшли їх шкільні роки, а вони, буває, й тепер приходять до Ірини Іванівни проконсультуватись та пригадати ті чи інші фрагменти в’язання гачком, наприклад. А вона завжди рада зустрічам, залюбки підкаже, покаже, порадить.

«Якби довелось знову постати перед вибором професії, то не задумуючись обрала би ту ж саму. Бо – воно моє. Бо – як без дітей?», –каже жінка.

А коли любиш те, чим займаєшся, то воно й легко дається та приносить насолоду, - продовжувала вже я, роблячи висновок з почутого від пані Ірини.

1






1







1

 

Людмила МЕЛЬНИЧУК.

Фото автора

Коментарі
10 Листопада 2018, 13:23
Дуже гарні вироби.Пані Ірині зичу здоров"я і творчого натхнення.
11 Листопада 2018, 15:18
Прекрасные работы!!!Я считаю Вас гордостью и настоящим талантом района!Искренне желаю вдохновения и достойных учеников,счастья и здоровья.
Коментар
19/03/2024 Вівторок
19.03.2024
18.03.2024