Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Орест Хмельовський
Орест Хмельовський

Світ фантазій і реальності Ореста Хмельовського. ФОТО

17:26 15.11.2018
348

«Живу так, ніби пишу. Пишу так, ніби живу… Світ живе так, як я пишу, як ти пишеш, як кожен пише… і говорить… і думає», – таким бачить життя, себе в ньому, кожного на цій землі знаний художник, філософ, дизайнер, педагог, літератор, науковець із Локачів Орест Хмельовський.

Сьогодні йому 70. Ото скільки живе, стільки й пише. Від ручки й пензля, як жартує, «мозолі не сходять». За той час він так багато вже сказав для світу. А як багато ще сказати має! І про реалії й про диво-вигадки.

Саме під такою назвою – «Світ фантазій і реальності Ореста Хмельовського» – в читальній залі Локачинської центральної районної бібліотеки нещодавно відбулася зустріч, приурочена творчим здобуткам ювіляра. Ведучою цього дійства була Ганна Марчак.

Сюди завітали його друзі, сусіди, знайомі, учні старших класів, вчителі. Радо зустрічав іменинник і своїх колег по кафедрі – В’ячеслава Шмельова з дружиною, нині художницею, Юлею Гетьман, колишніх студентів, тепер дизайнерів – подружжя Романа та Олесю Каліщуків, давню подругу родини Хмельовських – поетесу Галину Ушакову із Затурців.


З вітаннями на творчий вечір прийшли Руслан Дудік – завідувач сектору культури, Леся Познякевич – секретар селищної ради, яка вручила Подяку ювіляру. І, звичайно ж, незамінною супутницею та помічницею в організації та проведенні цього тематичного святкування стала дружина Валентина Штинько – волинська письменниця, журналістка.

Орест Михайлович завжди пишається талантом своєї половинки. «Дружина звабила мене своїми віршами», – зізнається присутнім. І треба було бачити, скільки неочікуваної радості з’явилось в очах творчого подружжя, коли прозвучала пісня «Мальви» на слова самої Валентини Штинько. Такий подарунок приготували учасники вокальної групи народного художнього колективу ОНЗ «НВК Локачинська ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія».

Під глибокими враженнями перебували всі присутні, слухаючи уривок твору-фентезі «Коли він солив небо України». Його прочитала Валентина Сергіївна – емоційно, ніби проживаючи все озвучене нею.



Ще з самого початку спілкування відчутно було, що відносини у родині Хмельовських – теплі та доброзичливі. Вразило відео, де мама пана Ореста – Катерина Хмельовська – показує синові, які вправи слід виконувати, аби зарядитись бадьорістю на цілий день. Згодом Валентина Сергіївна розповідала про взаємини зі свекрухою, наголошуючи на тому, що у них з чоловіком тепер «одна мама на двох». А з якою любов’ю і трепетом у голосі пані Валентина зачитала невеличкий уривок із книги, яку ненька написала 5 років тому – у своїх 88!

Мимоволі приходить розуміння того, що саме отаке міцне родинне підґрунтя, прогріте материнським благословенням і дає сили торувати творчу стезю. Про свій шлях, яким іде, Орест Хмельовський каже так: «Як неофіт прокладаю сам собі дорогу». Проте двері до накопичених духовних цінностей завжди тримає навстіж відчиненими. Для кожного бажаючого. Для тих, хто шукає відповіді на питання «Хто я?», «Для чого прийшов на землю цю?», «Яка моя місія?».


Такі й подібні думки намагаєшся «привести до ладу», слухаючи Ореста Михайловича. А він радо, ніби екскурсовод, знайомить всіх гостей із прихистками своїх талантів. Із задоволенням розповідає про захоплення графікою з її чорно-білими кольорами, про те, що дизайном правлять знаки, про роботи філософського, наукового, літературного спрямувань… І коли, як каже, шукаючи натхнення у філософії, наприклад, не може там його знайти, то переходить в живопис.

Не треба володіти якимось особливим обдаруванням, аби відчути значимість картин Ореста Михайловича. Всі творіння, які народились цьогоріч (а їх 6), художник презентував на зустрічі. Автор каже, що завжди, працюючи з полотном, ніби перебуває «у нереальній реальності». Отакий він – світ Ореста Хмельовського – незбагненно-таємничий, багатогранний і разом з тим доступний кожному, хто хоче його зрозуміти. А це зовсім не важко. Бо, окрім всіх перерахованих талантів, володіє ще й вмінням говорити «про високодуховне», піднімаючись (а не опускаючись, як часто виправляє) до рівня мислення співбесідника.

Отож, цікавою зустріч була для усіх присутніх. Гості ще звертались до ювіляра із запитаннями, дарували квіти, говорили слова вдячності за приємно проведений час, який пролетів, як одна мить. На завершення вітання прозвучали від співочого гурту «Мотанка» РБШ, директора районного Будинку школяра Лесі Войчук, завуча Локачинського ОНЗ Оксани Загорської. А Людмила Мариняк, директор Локачинської центральної районної бібліотеки, подарувавши макітру, процитувала слова Івана Нечуя-Левицького: «Давайте поради! Бо у вас розуму добра макітра!»

Орест Хмельовський подякував всім прихильникам, які долучились до цього творчого святкування. З його вуст прозвучали загадкові слова-побажання: «Доброї на смак і правдивої, як Бог, Води Вам на щодень».

Приємно, що ця зустріч для мешканців Локачів стала знахідкою, що вміє переносити у світ реалій та фантазій, від якої виростають крила.

Людмила МЕЛЬНИЧУК

Фото Людмили МАРИНЯК

Коментарі
15 грудня
Сьогодні
Вчора
13.12.2018
12.12.2018
11.12.2018
10.12.2018
09.12.2018
08.12.2018
07.12.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин