Головний дорожник Локачинського району розповів про здобутки служби і підводні камені, які гальмують її роботу

В травні начальником Локачинської дорожньої дільниці Горохівського райавтодору призначили Василя Боярського. Колись він працював начальником місцевого молокозаводу, а нині набуває досвід на новому поприщі. Про свої перші кроки Василь Іванович розповів в інтерв’ю нашому кореспонденту.

В соціальних мережах з’явилося чимало відеороликів про примітивні способи ремонту дорожниками вітчизняних автошляхів. Що скажете відносно цього?

– Стан наших доріг бажає чекати кращого. Багато де потрібно проводити капітальні ремонти замість поточних, проте в держави на це не вистачає коштів. Таким службам як наша дійсно доводиться «латати» проблемні ділянки, застосовуючи застарілі і малоефективні технології. Через відсутність сучасної техніки, як і в радянські часи зачищаємо вибоїни мітлою, закидаємо туди асфальт лопатою та поливаємо смолою із кружки. Це, можливо, виглядає й смішно, але іншого виходу поки нема.

Біда і в тому, що Локачинська дорожня дільниця асфальтобетон отримує в недостатній кількості, тож доводиться застосовувати в роботі альтернативні будматеріали. Нині, скажімо, так проводимо ямковий ремонт найпроблемнішої в районі траси Локачі-Горохів. Тут асфальту вистачило лишень до Заячиць, а далі ями засипаємо сумішшю бітуму зі щебенем, яку знято зі старого покриття траси Луцьк–Устилуг. Таким чином вже підрихтували цю дорогу за Привітне. От тільки, на жаль, такий ремонт не є панацеєю від навколишнього бездоріжжя.

– А де цьогоріч проводили ямкові ремонти з використанням асфальту?

– Як на дорогах місцевого значення, так і на державних автошляхах. Хоча був період, коли через нестачу фінансування на останніх нам не дозволялось нічого робити, навіть обкошувати узбіччя. Потім вказівка змінилась і це розв’язало руки. Напрацювань насправді вже є чимало. Влітку, зокрема, ремонтували дороги в напрямку Озютич, частково з Війниці до Локач та з райцентру до Шельвова.

Належно замостили ями і на центральній вулиці Нового Загорова, яка пролягає до місцевої святині. Також завозили щебінь і вирівнювали дорогу між Губином і Тумином та Колпитовом і Білополем. Ремонт з використанням органічно-мінеральної суміші проводили на відрізку дороги, яка з’єднує Конюхи з Привітним.

На жаль, не скрізь вдалося завершити заплановані роботи. Згідно з договорами із сільськими радами, в Заячицях, Кремеші, Крухиничах здійснили профільне вирівнювання грунтових доріг із застосуванням матеріалів від розбору старих асфальтових шляхів (колишніх колгоспних володінь). Це, до речі, для громад дійсно оптимальний і доступний варіант, враховуючи теперішню ринкову вартість асфальтобетону.

– Благоустрій автобусних зупинок теж у компетенції вашої служби?

– Так. Їх стан в районі є задовільним. Періодично ці павільйони білимо, фарбуємо, вивозимо звідти сміття. Цьогоріч навели порядок на закинутій зупинці в Затурцях (тій, що ближче до Шельвова) та почистили посадкові площадки автобусних шельвівського напрямку. Є необхідність провести деякі роботи ще в Привітному (плануємо це зробити одночасно з ямковим ремонтом прилеглої дороги).

Єдина дійсно проблемна зупинка – у Колпитові. Там і стіни обдерті, і дах давно прогнив. Ремонтуватимемо її, можливо, спільно із сільською радою. Якщо місцевий сільський голова забезпечить будівельними матеріалами, то працівники нашої дільниці перекриють цю будівлю та поштукатурять.

– Робочих рук вистачає?

– З цим є величезна проблема. Нині у нас працює лиш шість чоловік, а потрібно, як мінімум, вдвічі більше. Рятує те, що з районного центру зайнятості інколи направляють людей на тимчасові роботи. Молодь тут надовго не затримується, бо не хоче за мізерну заробітну плату крутити стару техніку, що ламається мало не щодень. Є, щоправда, винятки, от як молодий тракторист Андрій Галета, який сумлінно трудиться вже другий рік. Решта штату – чоловіки за сорок. Ті не бояться забруднити руки, бо дійсно люблять свою роботу, хоч вона і невдячна.

– До речі, відносно згаданої техніки. Чи готова вона та і взагалі Локачинська дорожня дільниця до роботи в зимовий період?

– Нині активно ремонтуємо увесь наявний арсенал вантажівок та тракторів. Маємо на озброєні грейдер, малий екскаватор, бульдозер тощо. Плануємо налагодити співпрацю з фермерами, які, за необхідності, прогортатимуть дороги на території своїх населених пунктів. Вже укладено договір з Сергієм Лаценком з Привітного. Шукаємо таких партнерів й на затурцівському напрямку. Придбали близько 400 тонн піщано-сольової суміші для посипання доріг, невдовзі завеземо ще стільки ж.

Керівництво Горохівського райавтодору обіцяє забезпечити необхідними паливно-мастильними матеріалами. Та й сільським головам рекомендовано зарезервувати кошти на солярку. Тож є надія, що зима пройде без прикрих несподіванок – і для нашої служби, і для населення району.

– Що побажаєте колегам напередодні професійного свята?

– Міцного здоров’я, терпіння, бадьорості, благополуччя, затишку в родинах. І нехай кожен нелегкий робочий день проходить з розумінням того, що роблять дійсно корисну справу на благо краян.

Павло КОСТЮЧКО.

Фото автора