Уродженка Локачинщини Майя Рудюк поділилася ще одним віршем
Уродженка Локачинського району поділилася ще однією поезією.
Яку опублікувала на своїй сторінці у Facebook.
Навіяно порами року
Сніги, сніги...
Півсвіту потонуло
у білім полотні,
що виткала зима.
А в хаті, як в раю-
тепло і пахне літом.
Мурличе стиха кіт.
І я з котом сама.
Співають солов'і,
аж серце завмирає.
Бузковий цвіт п'янкий
посипався до ніг.
Окрайчик сонця
ген за небокраєм
промінчик посила
на сонний вже поріг.
Люблю грозу,
щоб гуркіт на півнеба,
щоб блискавки вночі
світили у вікно.
А я згорнулася
клубочком біля тебе,
і коси по плечі...
Що грози? Всеодно.
Немов старезний дід
стоіть туман над лугом.
Вже паморозь в траві-
біда для босих ніг.
Курличуть журавлі,
ворони йдуть за плугом...
Осінній щем в душі-
на зиму оберіг.
Майя РУДЮК
Читайте також: Селу на Локачинщині присвятили поезію та Уродженка Локачинського району написала оду домашньому хлібу.