Жителька Заячиць реалізовує свій творчий потенціал різьбленням по дереву

03 Травня 2020, 11:00

3084

Вікторія Мохнюк

Яку б роботу не виконувала жителька Заячиць Вікторія Мохнюк, її душа завжди лине до улюбленого заняття – різьблення по дереву.

У руках дівчини дерево сміливо оживає, перетворюючись у предмети побуту, прикраси, елементи інтер’єру. Про це пише журналістка Людмила Мельничук.

Ще зовсім маленькою Вікторія цілими днями могла не виходити з майстерні, спостерігаючи за вправними рухами тата, різьбяра за професією.

«Це для мене здавалось якимось дивом. Завжди хотілося потайки взяти різець і хоча б раз провести ним по дереву», – розповідає дівчина.

А у 12 років, як пригадує, вже виконала свою першу роботу – маску козака. Потім одне за одним з’являлись інші творіння, серед яких – обрамлення до дзеркала, композиція з квітами, лавочка з рослинним орнаментом.

Читайте також: Затурчанка розповіла про власноруч виготовлену колекцію головних уборів.

«Яка з робіт є найвдалішою – не можу сказати. На мою думку, вдалим є все, у що вкладаєш душу. Звісно, що випадки розчарувань були. Їх важко оминути. Щось і не вдавалося відтворити точнісінько за задумом. Варто сказати, що у різьбленні кожен надріз є особливим, його треба відчувати», – каже співрозмовниця.

Більшість ідей для Вікторії «підкидає» тато. Чимало тем дівчина черпає в Інтернеті, а також спостерігаючи за природою. Вгледівши якісь чудернацькі гілки, одразу, як каже, обдумує наступний виріб. Для роботи використовує деревину дуба, сосни, липи, яблуні.

«Нещодавно разом з татом зробили хатку на курячих ніжках. Такий задум визрів щойно зрізали яблуню біля хати. Пенька з корінням я два дні викопувала. Після того почистила, надала відповідної форми, покрила деревину олією. Робота не з простих. Потребувала не тільки натхнення та наполегливості, а й сили. А ще, працюючи з гострими інструментами, треба бути дуже уважним, аби не травмуватись», – ділиться Вікторія.

Читайте також: У Локачах відкрили крамничку з виробами мила ручної роботи.

Вікторія також розповідає, що неодноразово чула застереження на свою адресу, мовляв, не жіноче це ремесло. Проте приборкувати мрії навіть не збирається.

«Усім би радила, не зважаючи на думку інших, вірити в себе і займатися справою, без якої себе не уявляєш. Кожен сам за себе повинен вирішувати, якою стежкою іти у житті», – каже дівчина.

У Вікторії є чимало уподобань, серед яких – перегляд кінофільмів, малювання, музика. Нещодавно її запросили у місцеву вокальну групу. Але коронне місце у її серці все ж таки займає художня обробка дерева.

Читайте також: Локачанка розповіла про вироби зі джутових шнурів, які створює власноруч.

Усім своїм здібностям до цього незвичайного захоплення дівчина завдячує татові. Без нього, як каже, не знала би всіх правил та фішок у різьбі. Вікторія за професією – оператор комп’ютерного набору. Але не перестає мріяти ще й про здобуття освіти, яка б дала можливість перетворити хобі в улюблену роботу.

Нині бачити її творіння з дерева – справжнє задоволення. Вони особливі, не схожі на будь-які інші, мають своєрідний почерк у виконанні. Тут зовсім мало паралельних ліній чи симетрії. Молода різьбярка не зациклюється на традиційних стереотипах щодо зовнішнього вигляду своїх робіт. Діє так, як підказує серце та нашіптує фантазія. І це талант. Про її творчість, як і про саму авторку мистецького ремесла, хочеться сказати: «Вільна у своїх думках і діях, як вітер в полі».