Уродженка Локачинського району поділилася ще одним віршем
Майя Рудюк, уроженка Локачинського району, поділилася ще однією поезією.
Цього разу поетеса поділилася на своїй сторінці у фейсбуці новим віршем.
На денці кавова гуща химерно застигла.
Вигадливі обриси
нам пророкують долю.
Ти кажеш, що надто пізно,
що якось дивно...
А я кажу: краще пізно, аніж ніколи.
Рожеві тюльпани щемко
збудили юність.
Від поцілунків солодко ниє серце.
Ти щось шепочеш...
Мені почулось, що так і думав:
моя гордячка, моя примхлива
родзинка з перцем.
Все, ніби вчора:
нам по шістнадцять, і ми в тумані.
І ті тумани неберезнево
накрило снігом.
В твоіх долонях коханням першим
цвіли тюльпани,
моє ж кохання звірятком диким
кудись забігло.
А тут, сьогодні, ковток повітря.
І знов шістнадцять...
Серед тюльпанів листок кленовий
чомусь жовтіє.
Я фантазерка, нехай із перцем,
тобі знайомо.
Літа – мустанги.
Та душі наші все пломеніють.
Майя РУДЮК
Читайте також: Селу на Локачинщині присвятили поезію, Уродженка Локачинського району написала оду домашньому хлібу, Майя Рудюк поділилася ще одним віршем та поетеса написала вірш про осінь та Уродженка району написала поезію про батьків та уродженка Локачинщини поділилася ще одним віршем.