Кухар з Локач розповів про участь у «Мастер Шефі», власну піцерію та професійні принципи

Житель Локач Володимир Юрін, у свої 34 роки став шеф-кухарем, отримав досвід на багатьох кухнях волинських закладів, а перед пандемією в Україні – відкрив власну невелику, але однозначно затишну, піцерію у Локачах. 

Про знайомство з кухнею, досвід у волинських закладах та початок власної історії у Локачах 

Вова познайомився з кухнею у 23, його брат працював у цій сфері, хлопець і загорівся бажанням спробувати себе саме тут. Приблизно через пів року брат знайшов йому місце в одному з маленьких ресторанів. 

«Через деякий час переїхав у Київ, але одразу зрозумів, що це не моє. Повернувся додому і закрутилося: «Фелічіта», відкриття піцерії з товаришем, а тоді був, як я його називаю «найдовший роман з адреналіном» у 2013 році, у 25 – став шефом. Після, працював ще у «Базиліках». 

Для кухаря найбільшим досвідом стала «Фелічіта». Розповідає, що люди, які працюють там, справжні професіонали. 

«Можна сміливо казати, що Бровін (ред. луцький ресторатор Олег Бровін) усіх навчив, зробив кухарів такими. Він той, на кого варто рівнятися у Луцьку.  Хоч і меню в цьому закладі особливо не змінюється, але у них є попит, бо і відповідна якість», – розповідає Володимир. 

Власна історія Вови у Локачах почалася з роботи у кафе, а тоді він знайшов тут своє кохання, а через рік і переїхав. 

«Мені тут подобалося, хотілося щось зробити, хоч і деякий час як жив у Локачах, ще працював у закладах Луцька, Ковеля, Нововолинська. Я зрозумів, що мені немає різниці де жити. Якщо є робота, то не бачу проблеми, а місце зовсім немає значення», – ділиться кухар. 

Читайте також: Холопичі: шеф-кухар «Гарної Ресторації» розповів про робочі будні.

Історія «Pizza Con te» у Локачах 

Піцерію «Pizza Con te» у Локачах відкрили торік, 8 березня. Володимир шукав багато можливостей, аби відкрити саме такий заклад тут. 

Піцерія «Con te» – це невеликий, затишний заклад, який розташований у Локачах на вулиці Набережній, 40. Тут можна придбати однозначно найсмачнішу піцу у селищі, спробувати витончені десерти, або ж просто посмакувати ароматними гарячими напоями. Перевагою є те, що тут орієнтуються на формат «з собою», а також можлива доставка їжі додому. 

3

1

У кафе Володимир виконує всю роботу сам, а деякий час після відкриття – допомагала дружина. 

А про приготування їжі у закладі власник піцерії розповідає:

«Я ніколи не «граюся» з заміною продуктів, якщо ми беремо сир, то тільки якісний, у мене немає томатної пасти – лише помідори, а якщо морепродукти – то найкращої якості». 

Перші пів року локачинський кухар працював зовсім без вихідних, і тільки зараз, каже, почав трохи відпочивати. У планах же – зміни у закладі. 

Важливим аспектом залишається алкоголь, якого тут принципово немає. Володимир розповідає, що хоче продавати їжу, а не випивку. 

Карантин же вніс свої корективи як у роботу закладу, так і у кількість відвідувачів. Зараз же важливо відновити стабільність. 

2

Читайте також: Локачинський шеф-кухар поділився рецептом на каналі фудблогера з Луцька. ВІДЕО.

Про участь у шоу «Мастер Шеф Професіонали» 

Про проєкт «Мастер Шеф Професіонали», який виходить в ефірі на одному з українських телеканалів, локачинський шеф-кухар ніколи не думав, але коли запросили, вирішив приїхати. 

«Я не був певен, що воно мені потрібно, не хотів залишати сім’ю. У той момент у мене були двоякі відчуття». 

Каже, що про учасників, з якими познайомився на проєкті, залишилося хороше враження. Але в той же момент розповідає, що він не такий, більше приземлений та живе простим життям: 

«Моє сприйнятті їжі трохи інше. Вважаю, що страва має бути максимально смачною, але при мінімальній «мішанці». Я не розумію, навіщо створювати шедеври, у яких десятки інгредієнтів?! Організм людини цього навіть перетравити нормально не зможе. Зовсім інша справа – молекулярна кухня, але це інша історія». 

Далі – більше. 

Читайте також: Житель Локач пройшов у проєкт «Майстер Шеф Професіонали».

1

Не переходити на особистості та працювати лише з якісними продуктами, або про принципи Володимира Юріна

Професійні принципи Володимира – це не працювати з поганими продуктами: зіпсованими, або ж дешевими замінниками та пересуди, обговорення на роботі. 

«Важливо ніколи не переходити на особистості на кухні. З професійної точки зору я можу сказати все, часто навіть дуже різко, але після роботи усе забуваємо».

Читайте також: Салат з тріскою та фруктами від локачинського шеф-кухаря.

Ніколи не вірте кухарям, або хто готує вдома

Володимир найбільше любить готувати м’ясо, без різниці яке. А їсти ж – пасту. З посмішкою каже, що їв би макарони 24 години на добу.  Дружині готує курятину, вона найбільше їй смакує. 

Вдома ж готує дружина, рідко – Вова. 

«Моя дружина дуже смачно готує. Колись я казав їй, що вона зовсім не буде куховарити. Ніколи не вірте кухарям», – з посмішкою каже чоловік.

Про перспективи життя у Локачах та важливість світського життя

Розповідаючи про життя тут, Вова стверджує, що саме у Локач є великі перспективи, але важливо, аби молодь захотіла жити тут, щось робити, створювати та змінювати. Каже, якщо тут народжуються діти, живуть молоді сім’ї, то чому ні!?

«Потрібно розвивати світське життя, люди мають відпочивати, жінки – вигулювати плаття та каблуки. Але зрозуміло, що поки ми не змінимо цю розруху у наших головах нічого не зміниться, ніхто не робитиме цього за нас», – каже Володимир.

Читайте також: Локачанин, який став учасником шоу «Мастер Шеф», поділився рецептом у фудблозі.

Про професійних кухарів в Україні та профільну освіту

На думку Вови в Україні є медійні професійні кухарі, які зачасто лише гарна картинка в телевізорі, не більше. Є ж звичайні прості люди, але від цього не менші професіонали.  як от Коля Мигаль з проєкту, який вражає розумом та креативністю, або ж Андрій Климович, який родом з Луцька, а зараз живе у Львові. 

Каже, що на них варто звернути увагу. За Андрія розповідає, що це той хлопець, який живе у реальному житті, а будь-який проєкт може зробити прибутковим.

Чоловік не вчився, вважає, що профільна освіта для кухаря в Україні є досить проблематичною, адже тільки зараз усе перелаштовується: з'являється сучасне обладнання, нові технології. 

«Вважаю, що до цього усе було досить примітивним. Зараз їжа популяризується і завдяки телевізійним шоу. Можна порівняти, як от знімали серіали про медицину – всі хотіли стати лікарями, про поліцію – поліцейськими. Думаю, якби хтось зняв хороший серіал про армію, багато молодих хлопців пішли б служити», – розповідає Володимир.

Я не гонюся за великими грошима, у мене немає цілі заробити мільйон

«От знаєш, я хочу маленьке кафе, навіть якби у мене було б вдвічі менше приміщення, я б «грався» з ним. Я не гонюся за великими грошима, у мене немає цілі заробити мільйон, у мене місія, що можна їсти смачно, правильно та, вважаю, недорого. І я думаю у мене це вийде, а гроші – не суть. Немає грошей, ну окей, попробуємо без них», – розповідає локачинський шеф.

Згадує і за тему волинської їжі, яку йому дуже хочеться обіграти, бо вважає, що наша Волинь досить недовчена:

«Моя бабуся народилася ще в той час на польській території, у неї було багато рецептур, вона любила готувати.  Зараз я шкодую, що цим не цікавився.  Поки є бабусі та дідусі, нам треба дізнаватися наші, волинські, рецептури». 

Розповідає, що у нашу місцевість можна порівняти з заповідником, так багато цікавого та недоторканого, і це треба розвивати. Тут багато людей, яких хочеться популяризувати, більше розповідати про них, бо про них мають знати інші. Як от локачинський гончар Микола Поляков, який створює неймовірні речі та за хорошу ціну. 

Читайте також: Локачанин Микола Поляков вже понад 20 років займається гончарством.

Згадуємо і про тему блогерства. 

«Всі думають, що стануть великими блогерами, а наші діти дивляться на це і не розуміють, що так не має бути. І може я «олдскульний», старий, хоч так і не відчуваю, але блогери зараз стали «сілебреті», а діти виростають покаліченими цим всім, бо у свої 20 навіть не розуміють, що  є робота, окрім камери.

З щирою посмішкою розповідає, що йому подобається бути таким от, трохи «олдскульним», зате справжнім, звертати увагу на звичайні речі, насолоджуватися ними і просто жити. 

Ірина ВЕТЛЯНЧУК

Фото з особистого архіву Володимира ЮРІНА

Передрук, копіювання, відтворення або інше використання матеріалу без дозволу редакції – заборонено.